23 лютого 2019р.
про проект | контакти | часті питання | мапа | гостьова книга | English ver.
Аграрний сектор України
 
Рослинництво
Тваринництво та ветеринарія
Каталог тварин
Свинарство
Скотарство
Вівчарство
Птахівництво
Конярство
Кролівництво та хутрове звірівництво
Рибництво
Шовківництво
Бджільництво
Годівля тварин
Корми та кормова база
Норми годівлі
Племінна справа
Племінні господарства
Корисна інформація
Ветеринарія
Хвороби тварин
Діагностика
База ветеринарних препаратів
Технічне забезпечення
Переробка та якість продукції
Економіка
Правове забезпечення та земельні питання
Корисна інформація
Новини
Статистика
Ціни
Аграрна освіта та наука
Дорадництво
Агровебкаталог
Дошка агро-оголошень
Агро-форум
Тваринництво - Скотарство - м'ясне - сіра українська / серая украинская


Скотарство
м'ясне
сіра українська
серая украинская
Племінна база
Племенні господарства, репродуктори, розплідники, тощо.
Це дуже давня худоба, оскільки вона, як свідчать дослідники, великою мірою зберегла риси свого дикого предка — європейського тура. Створена багатовіковою народною селекцією, в минулому широко розповсюджена на значній частині країни. Процес формування її проходив у складних умовах степової зони. Раніше ця худоба була відома як малоросійська, черкаська, чорноморська, а на початку XX ст. за нею закріпилась назва "сіра українська". Завдяки витривалості, невибагливості, добрим робочим якостям і здатності до нагулу порода повністю задовольняла потреби дрібних селянських господарств. Воли цієї породи могли працювати по 10—12 годин на добу, вільно везти вантаж до 100—120 пудів. М'ясо та шкіри худоби високо цінувались на російських ринках.

Заміна сірої української худоби продуктивними породами почалася в кінці XIX — на початку XX ст. Вона стала основою для створення вітчизняних порід: симентальської, червоної степової і лебединської. Останніми роками поголів'я сірої української породи скоротилося до мінімуму: загальна чисельність у 1995 р. становила всього близько 1 тис. голів. Це поголів'я зосереджене в дослідному господарстві "Поливанівка" (Дніпропетровщина) та дослідному господарстві "Маркеєво" Інституту тваринництва степових районів "Асканія-Нова". Найбільшу племінну цінність являє стадо дослідного господарства "Поливанівка", де утримується до 700 голів, у тому числі 350 корів. Стадо характеризується міцною конституцією, своєрідною якістю шкіри і волосся. Масть сіра, різних відтінків — від світлої до темно-бурої. Телята народжуються рижої масті. У бугаїв шия, грудина, кінцівки мають темніше забарвлення. Роги довгі різної форми, їх кінці чорні. Шкіра щільна, тварини рослі й крупні з розтягнутим тулубом. Холка висока, мускулатура добре розвинена. Своїм зовнішнім виглядом виражають величність і красу, силу і незалежність від людини. Порода унікальна і відзначається рядом цінних генетично зумовлених якостей.

Корови достатньо рослі (висота в холці 135 см), мають широку і глибоку грудину (глибина грудей — 75 см, ширина — 46 см). Жива маса дорослих корів — 580—600 кг. Окремі тварини досягають ваги 700 і більше кілограмів. Характерною властивістю породи є дрібноплідність, висока плодючість корів. Вихід телят на 100 корів довгі роки утримується на рівні 90—99%. Стадо відзначалося надоями від 2900 до 3145 кг, високою жирністю молока — 4,45—4,52%, задовільним вмістом білка — 3,45%. До високої продуктивності було роздоєно 18 корів, з них Герань ДУ-582 (надій 5536 кг), Іриска ДУ-684 (5365 кг), Прачка ДУ-549 (5111 кг), Чифима ДУ-639 (5638 кг) при жирності 4,24—5,26%. Для сірої худоби характерні високі відгодівельні й забійні показники. У 16-місячному віці бугаї досягли ваги 420—480 кг, витрачали на 1 кг приросту 7,8 к. од. Забійний вихід — 60,1%. Відзначені добрі смакові якості м'яса, неперевершена якість бульйонів, чудові властивості шкір завдяки товщині, щільності та еластичності. Нині корів не доять, телят вирощують на підсисі, що дало змогу підвищити середньодобові прирости до 900 г. Сучасні дослідження крові й молока виявили незвичайні генетичні комбінації в генотипі, такі, як специфічні алелі груп крові системи В, рідкісні спадкові блоки казеїнових алелей молока, в еритроцитах знайдено варіант білка фосфоглюкомутази, в плазмі — новий білок — посттрансферин 3. Порода відзначається великою насиченістю антигенними факторами у зв'язку з наявністю великої кількості багатофакторних алелей, високою частотою фактора V. Коефіцієнт гомозиготності за алелями системи В груп крові становить 0,68, що свідчить про наявність запасу генетичної мінливості. Специфічними для породи є алелі: BGKQYB'FE'GI'O', BI1QTI', BP1QA'D', O1'A'D'G', OB'E2'K'P'Y'.

Деякі з них є маркерами певних генотипів, зокрема алель BIQTI' маркірує споріднену групу бугая Табуна 2617.

Стадо диференційовано на п'ять споріднених груп, що різняться за продуктивністю і поліморфними системами. Для збереження генофонду в стаді здійснюється внутрігруповий гомогенний підбір у двох-трьох поколіннях, згодом застосовується крос, тобто зміщення бугаїв за спорідненими групами. При цьому щорічне збільшення коефіцієнта спорідненості становить 0,12%. Внутрі- і міжгруповий підбір у стаді забезпечує наявність достатнього банку глибокозамороженого сім'я від 22 плідників п'яти споріднених груп. Усього нагромаджено 454,5 тис. спермодоз у Дніпропетровській, Херсонській, Полтавській, Сумській і Київській областях.

У дослідному господарстві "Маркеєво" Херсонської області тварини сірої української породи мають міцну тілобудову і відмінне здоров'я. їх середні проміри характеризуються такими даними: у корів — висота у холці — 132 см, глибина грудей — 68 см, ширина грудей — 41 см, ширина в маклоках — 50 см, коса довжина тулуба стрічкою — 169 см, коса довжина заду — 51 см, об'єм грудей за лопатками — 185 см, обсяг п'ястка — 19 см; у бугаїв — висота у холці — 147 см, глибина грудей — 80, ширина грудей — 53, ширина в маклоках — 55, коса довжина тулуба стрічкою — 190, коса довжина заду — 57, обсяг грудей за лопатками — 213, обсяг п'ястка — 23 см.

Корови мають достатню молочність і здатні вирощувати високоякісний молодняк, який відповідає вимогам стандарту породи. Жива маса телиць у 8-місячному віці становить 216+10,4 кг, бугайців — відповідно 232±9,2 кг, що на рівні вимог класів еліта та еліта-рекорд. Середньодобовий приріст бугайців на підсисі до 8-місячного віку дорівнював 871 ±62,1 г, теличок — 795+58,3 г.

У стаді проводиться селекційна робота з двома спорідненими групами бугаїв — Зоолога 101 і Грифа 10. Генеалогічна група бугая-плідника Зоолога 101 продовжується через бугая Артура 833. За плідником цієї групи закріплено 43% маточного поголів'я. У групі Грифа 10 використовується бугай-плідник Умник 69, за яким закріплено 57% маточного поголів'я. У стаді здійснюється робота з трьома родинами: Мазурки 42, Морошки 664, Тайни 510. Жива маса повновікових корів родини Мазурки 42 становить 623,8±21,7 кг, оцінка екстер'єру та конституції — 83,3+1,1 бала (п=9), корови Морошки — відповідно 612,4±9,3 кг і 89,2+1,6 балів (п=8), корови Тайни 510 — 612,0+6,2 кг та 9,4 бала (п=9).

Досліди по вивченню відгодівельних та м'ясних якостей бугайців сірої української породи показали високі середньодобові прирости, які дорівнюють 941 ±86 г, що перевершує аналогів червоної степової породи на 163 г (20,9%). У 18-місячному віці бугайці сірої української породи мали живу масу 554 кг, маса туші становила 330 кг, забійний вихід — 60,4%.

Сіра українська порода, що розводиться в дослідному господарстві "Маркеєво", характеризується високими відгодівельними та м'ясними якостями, тому може використовуватися як при чистопородному розведенні для збільшення виробництва яловичини, так і в схрещуванні для виведення нових порід і типів м'ясної худоби.

Сіра українська порода стала основною при створенні української м'ясної породи. Бички цієї породи у віці 18 місяців мають живу масу 540—600 кг, коефіцієнт м'ясності — 4,6 кг, забійний вихід — 64%.

Отже, сіра українська порода відіграла велику роль у створенні нових порід і типів. Проте й тепер вона не втратила свого значення, як носій рідкісних генів, що загубилися при створенні нових порід. Ця порода потрібна як потенційне джерело генетичного матеріалу, що може використовуватися в майбутньому. Тому, оцінюючи породу, неможливо передбачити цінність окремих ознак та їх використання в майбутньому. Робота повинна спрямовуватись на розробку і застосування прийомів і методів збереження всього комплексу ознак, характерних для породи, усього набору генів і систем, що склалися в результаті тривалого еволюційного процесу.

Можна сподіватися, що спільними зусиллями генетиків, селекціонерів, екологів пощастить зберегти в "чистоті" цих тварин, тим самим захистити унікальний комплекс ознак, створений століттями, природою і людиною як неоціненне національне багатство нашої країни.

Л. В. Годованець, О. П. Чиркова, Б. Є. Подоба,

В. П. Буркат, Ю. В. Вдовиченко,

М. А. Долгоброд, Р. Ф. Чуй
м'ясне, швидкий пошук порід:


AGROTORG — торговая система агросектора.
Покупка и продажа. Животноводство, продукция животноводства: ветпрепараты, корма, технологии.
Свіжі обговорення на агро-форумі: Спрос картофель от трёхсот тонн. Кишмиш Мини АЗС на посевные Произвожу Мягкие контейнеры ( Биг Бэги) Рекомендации по выращиванию вешенки
©agroua.net 2002-2015. Усі права захищені.
Без посилання на сайт "Аграрний сектор України" (agroua.net) перепублікація матеріалів заборонена.