|
Ополіскуючи забрус, миючи медогонку, відра, ситечка, інший посуд від
меду, у пасічників накопичується велика кількість солодкої медової води (сити),
яку можна використати для приготування медового оцту. В оцет переробляють і прокислі
медові вина та осади в діжках від медових напоїв.
Для приготування медового оцту до сити, яка містить близько 1,5 кг меду на 10 л води (за шкалою Боме
глікометра ця густина дорівнюватиме 6 одиницям), потрібно додати ложку дріжджів
і шкірочку хліба. Все це добре перемішують і ставлять в тепле місце, де
бродіння проходитиме швидше. Оптимальна температура для бродіння 15-20 0С,
при вищій температурі виділиться значно менше спирту і процес бродіння швидко
припиниться. Посудина з майбутнім оцтом не повинна бути щільно закритою, а
вільно пропускати повітря до сити. Для цього в діжках передбачено отвір, який
закривають сіткою, щоб до сити не потрапляли комахи.
Під дією дріжджів спочатку відбувається спиртове бродіння, а потім
спиртово-кисле, в результаті чого утворюється медовий оцет.
Перетворення меду в оцтову кислоту можна досягти різними способами.
Дадан у своїй книзі «Вулик і бджола» рекомендує крім дріжджів додавати до
суміші готовий оцет.
В районах, де проростає велика кількість винограду, з його солодких
відходів можна приготувати виноградний оцет. До медової сити потрібно додати
таку ж кількість вина і шкірочку чорного хліба. Оцет, виготовлений таким
способом, буде готовий до вживання через декілька днів.
Оцет на пасіці можна отримувати безперервно. Для цього потрібно мати
дві діжки: одну для дозрівання оцту, а іншу – для початкового бродіння медової
сити. Вибравши з першої діжки готовий оцет, з другої діжки в оцтовий осад
додають стільки ж медової сити, скільки відлили оцту. У другу діжку періодично
доливають медової води. При цих операціях намагаються добре провітрювати
рідини, переливаючи їх по декілька разів з однієї посудини в іншу, щоб
прискорити перетворення медової води в оцет.
Щоб прискорити дозрівання оцту, рідину примушують просочуватись по
краплям з діжки в діжку через букові щепи при температурі 300С.
Такий прийом може значно прискорити утворення оцту, навіть до декількох діб (за
звичайних умов зброджування медової води без будь-яких добавок утворення оцту
настає через 6-12 міс). Однак, для отримання якісного оцту обов’язково повинне
відбутись спочатку спиртове бродіння, а вже потім оцтове. Тому якщо потрібно
отримати оцет швидше, не слід використовувати суміш надто слабкої концентрації,
або таку, в якій ще не з’явився спирт.
Коли оцет перебродить і стане світлим, його розливають по пляшках,
закупорюють і залишають на зберігання. Розливання готового оцту проводять
обережно, уникаючи захоплювання дріжджового осаду з дна діжки.
Для приготування оцту не можна користуватись металевим посудом,
оскільки в ньому можуть утворюватись шкідливі для здоров’я речовини. Найкращим
посудом є скляні пляшки і дерев’яні діжки.
Бертран
наголошує, що діжки з оцтом не варто ставити на зберігання у винні погреби.
Краще залишити їх в теплому місці.
Медовий оцет – це чудова кулінарна приправа, яка надає стравам ніжного
смаку і приємного медового аромату. Його додають при приготуванні соусів,
шашликів, випіканні випічок. Медовий оцет використовують у лікуванні і
профілактиці хвороб (серцево-судинних, шлункового тракту, шкірних), дієтології.
І.
Головецький, А.
Яременко
кафедра
бджільництва ім. В.А. Нестерводського (http://www.beeschool.kiev.ua/)
Національний
університет біоресурсів і природокористування україни, м.
Київ
|