Міокардит  — запалення міокарда, характеризується судативно-проліферативними процесами інтерстиціальної тканини альтеративними змінами м'язових волокон, супроводжується під­вищеною збудливістю міокарда і ослабленням скоротливої функції, Розвитком екстрасистол. Хворіють усі сільськогосподарські та  свійські тварини. Міокардит буває первинний і вторинний, вогни­щевий та дифузний, гострий і хронічний.

Гострий міокардит частіше виникає як вторинне захво­рювання при інфекційних (ящур, сибірка, мит, енцефаломієліт, іфекційна анемія, бешиха та чума, свиней, чума й парвовірусний енте­рит м'ясоїдних), незаразних (перикардит, ендокардит, пневмонія) і иаразитарних (піроплазмоз, нуталіоз) хворобах, різних інтоксикаціях, зокрема мікотоксикозах.

Відмічають підвищення температури тіла, різко при­гнічений стан, апетит погіршений або відсутній, продуктивність і роботоздатність різко знижені. В перший період хвороби виявляют  тахікардію (у корів 90—100, у коней 60—90 ударів за 1 хв), посилений і часто стукаючий серцевий поштовх, посилені тони серця, особливо перший. Максимальний АКТ підвищений, мінімальний — залишається в межах норми або підвищується, швидкість течії крові приско­рена. Часто спостерігають шлуночкову екстрасистолію.

У другому періоді розвитку міокардиту внаслідок дистрофічних процесів у серцевому м'язі пульс стає слабкого наповнення, серцевий поштовх і тони серця послаблюються. Інколи спостерігають ритм галопу та функціональні ендокардіальні шуми, які виникають вна­слідок дилатації шлуночків серця і відносної недостатності атріовен-трикулярних клапанів чи при зниженні тонусу і розширенні м'язових кілець аорти та легеневої артерії. Максимальний АКТ знижений, міні­мальний — залишається високим, венозний кров'яний тиск підвище­ний, рельєф вен шкіри і видимих слизових оболонок добре помітний, швидкість течії крові сповільнена. У зв'язку з ослабленням серцевої діяльності міокардит часто супроводжується прогресуючими набряками.

Діагноз ставлять за симптомами (тахікардія, посилення тонів серця, підвищення максимального АКТ, екстрасистолія, набряки і тяжкий стан при підвищеній температурі тіла). Міокардит диференціюють від перикардиту, міокардозу та ендокардиту. Фібринозний перикардит характеризується шумами тертя, а гнійно-гнильний — синдромом "тампонади" серця й шумами плескоту. Ендокардит часто супровод­жується стійкими ендокардіальними шумами. Другий період розвитку міокардиту важко диференціювати від міокардозу.

Своєчасне лікування тварин із захворюваннями, які можуть ускладнюватися міокардитом.