Запалення війкового тіла

Самостійно перебігає рідко; здебільшого в поєднанні з ураженням інших частин судинної оболон­ки ока (іридо-цикліт, іридо-цикло-хоріоїдит).

Причини захворювання ті ж самі, що й при іриті. За характером ексудату диференціюють серозний, серозно-фібринозний, геморагічний та гнійний цикліт.

Виявляють перикорнеальну ін'єкцію судин, помутнін­ня строми й задньої поверхні рогівки. Патогеномічна — сильна бо­лючість при пальпації, різке звуження зіниці та ексудація в передню камеру ока, глибина якої збільшується внаслідок задніх синехій. Мож­ливі розриви цинових зв'язок і вивих кришталика, помутніння його та склоподібного тіла, атрофія ока, сліпота.

Діагноз ставлять на основі симптомів; прогноз при фібринозному та гнійному запаленні несприятливий.

Застосовують атропінізацію ока, ретробульбарну ново­пію, аутогемотерапію; при гнійному запаленні проводять інтенсивне антисептичне лікування.