25 червня 2018р.
про проект | контакти | часті питання | мапа | гостьова книга | English ver.
Аграрний сектор України
 
Рослинництво
Тваринництво та ветеринарія
Технічне забезпечення
Переробка та якість продукції
Економіка
Розвиток сільських територій
Економіка сільських територій
Місцеве самоврядування
Основи бізнесу
Оподаткування
Зовнішньо-економічна діяльність
Агрострахування
Бази даних та статистика
Нормативні витрати та ціни
Статистика
Архів статистики
Правове забезпечення та земельні питання
Корисна інформація
Новини
Статистика
Ціни
Аграрна освіта та наука
Дорадництво
Агровебкаталог
Дошка агро-оголошень
Агро-форум
Економіка - Місцеве самоврядування - Розвиток місцевого самоврядування в Україні - Роль депутата сільської, селищної ради у розвитку форм прямої демократії громадян - Роль депутата сільської, селищної ради в організації та проведенні громадських слухань, порядок їх ініціювання, підготовки та проведення.


Роль депутата сільської, селищної ради у розвитку форм прямої демократії громадян

Роль депутата сільської, селищної ради в організації та проведенні громадських слухань, порядок їх ініціювання, підготовки та проведення.

Роль депутата сельского, поселкового совета в организации и проведении общественных слушаний, порядок их инициирования, подготовки и проведения.

За своєю юридичною природою громадські слухання є однією із важливих форм прямої демократії. Їх широке запровадження в муніципальну практику України починається з 1997 року, коли вони вперше отримали законодавче закріплення.

Стаття 13 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” проголошуючи право територіальної громади проводити громадські слухання, по-перше, встановлює конкретну організаційну форму слухань – зустрічі членів територіальної громади з депутатами сільської, селищної ради та посадовими особами місцевого самоврядування, по-друге, формулює їх мету – заслуховування звітів депутатів сільських, селищних рад та посадових осіб місцевого самоврядування, порушення питань та внесення пропозицій щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування, по-третє, визначає періодичність проведення слухань – не рідше одного разу на рік; по-четверте, зобов’язує органи місцевого самоврядування розглядати пропозиції, які вносяться за результатами слухань, по-п’яте, відносить питання організації та проведення слухань до предмету статуту територіальної громади.

Відсутність нормативного визначення громадських слухань та неврегульованість законом питань їх організації та проведення обумовили дві тенденції, що проявилися в територіальних громадах стосовно використання цієї форми участі громадян у вирішенні питань місцевого значення.

Так, в одних громадах можна спостерігати стійкий інтерес до громадських слухань, намагання їх активного використання для попереднього обговорення за участю широкої муніципальної громадськості проектів рішень органів місцевого самоврядування з найважливіших питань соціально-економічного та культурного розвитку громади (затвердження бюджету місцевого самоврядування, стратегічних планів соціально-економічного розвитку тощо).

В інших громадах, а їх на жаль переважна більшість, громадські слухання або взагалі не проводяться, або ж спостерігається підміна слухань зустрічами депутатів сільських, селищних рад та сільського, селищного голови з виборцями, коли такі зустрічі на папері оформляються як громадські слухання для створення видимості дотримання вимог Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” щодо необхідності їх щорічного проведення.

Тим самим, ми можемо спостерігати недооцінку громадських слухань, як важливого засобу розвитку місцевої демократії, впливу територіальної громади на процес прийняття рішень органами місцевого самоврядування і з боку депутатів сільської, селищної ради та сільського, селищного голови, і з боку самої муніципальної громадськості.

Значну роль у подоланні нігілістичного відношення до громадських слухань змогло б відіграти поширення досвіду тих територіальних громад, в яких слухання стали невід’ємним атрибутом муніципального життя, проведення тренінг-семінарів, методичне забезпечення їх підготовки та проведення.

 

Систематизація та вивчення цього досвіду дає можливість характеризувати громадські слухання як багатопланове явище яке можна розглядати:

  • по-перше, як зібрання громадян – представників різних соціальних груп територіальної громади, депутатів сільської, селищної ради, сільського, селищного голови для обміну думками, інформацією стосовно змісту рішення сільської, селищної ради, що має бути прийняте з важливого питання місцевого значення, яке зачіпає інтереси всіх або переважної більшості членів територіальної громади села, селища. Подібна характеристика громадських слухань дозволяє підкреслити їх важливу роль як певного інструменту кооперативного планування, своєрідного „круглого столу”, на якому здійснюється спроба пошуку соціального компромісу, консенсусу при визначенні змісту майбутнього рішення;

  • по-друге, як методологію участі громадськості у прийнятті рішень з питань муніципального управління, яка забезпечує довіру між громадянами та місцевою владою, що є необхідним елементом стабільної місцевої демократії.

 

В цьому плані слухання можуть розглядатися членами територіальної громади села, селища як можливість бути почутими сільським, селищним головою, головою районною державною адміністрацією, які повинні сприймати їх як можливість відвертого спілкування.

Таким чином, можна зробити висновок, що громадські слухання є важливим механізмом попереднього ухвалення сільською, селищною радою рішень, узгоджених з інтересами різних соціальних груп населення, територіальної громади в цілому.

Правова регламентація питань організації та проведення громадських слухань базується на положеннях ст. 140 Конституції України, в якій територіальна громада визначається як первинний суб’єкт місцевого самоврядування, основний елемент системи місцевого самоврядування. Територіальна громада безпосередньо здійснює місцеве самоврядування з використанням різних форм прямої демократії, в тому числі і громадських слухань.

Законодавче закріплення ролі громадських слухань як форми прямої демократії здійснено в Законі України „Про місцеве самоврядування в Україні”, а детально правова база слухань визначається в статутах територіальних громад та положеннях про громадські слухання, що приймаються сільськими, селищними радами. Саме в цих актах мають бути визначені порядок ініціювання, організації, терміну проведення громадських слухань, оформлення результатів слухань, порядку розгляду цих результатів сільською, селищною радою, її виконавчими органами та сільським, селищним головою тощо. І саме від того наскільки досконалою є правова регламентація в цих актах питань організації та проведення громадських слухань залежить наскільки дієвими та ефективними стануть громадські слухання.

 

Першочергового значення при цьому набуває чітке визначення мети громадських слухань. Такою метою може бути:

  • забезпечення гласності розгляду проектів документів, що готуються сільською, селищною радою, її виконавчими органами та сільським, селищним головою;

  • встановлення зворотних зв’язків між сільською, селищною радою та членами територіальної громади села, селища;

  • участь громадськості у процесі ухвалення рішень сільською, селищною радою на основі налагодження соціального партнерства та пошуку компромісу (кооперативне планування).

 

Організація підготовки громадських слухань починається одразу ж після їх ініціювання.

Суб’єктами права ініціювання проведеннягромадських слухань є:

  • сільські, селищні голови;

  • сільські, селищні ради;

  • постійні комісії сільської, селищної ради;

  • депутати сільської, селищної ради;

  • виконавчі органи сільської, селищної ради;

  • органи самоорганізації населення;

  • громадські організації;

  • члени територіальної громади села, селища (ініціативна група).

 

Реєстрація ініціативи здійснюється секретаріатом сільської, селищної ради. Сільська, селищна рада, в свою чергу, має ухвалити рішення про проведення громадських слухань, визначити тему, дату, час і місце їх проведення. У рішенні ради також мають бути визначені джерела фінансування слухань та загальна сума видатків на їх проведення.

Громадські слухання вимагають ретельного планування та попередньої підготовчої роботи, для чого необхідно призначати відповідальних осіб або створювати робочі групи. Така група має представляти всі зацікавлені сторони, що допоможе врахувати можливі точки зору, забезпечити присутність різносторонньої аудиторії та посилити суспільний інтерес до події.

Робочою групою розробляється план заходів, пов’язаний з організацією та проведенням слухань.

Порядок денний громадських слухань слід узгодити з усіма сторонами, представленими на слуханнях, щоб врахувати всі аспекти питання і дати можливість представити точку зору всіх зацікавлених сторін.

Варто розробити правила участі в громадських слуханнях, щоб уникнути їх невдачі та створити умови для неагресивних, неполітизованих та ефективних дебатів без взаємних звинувачень.

З метою заохочення жителів села, селища до участі у слуханнях доцільно провести відповідну рекламну кампанію. Рекламну кампанію слід починати заздалегідь, щоб мати достатньо часу для підготовки інформаційних матеріалів, поширення їх через ЗМІ, брошури, поштові розсилки, та іншими засобами.

Час та місце проведення громадських слухань визначається сільським, селищним головою за пропозицією робочої групи з підготовки громадських слухань.

Функції з проведення громадських слухань доцільно покладати на керівника або одного з членів робочої групи з тим, щоб уникнути тиску з боку головуючого на слуханнях. Якщо він буде представляти лише одну із сторін (наприклад, сільську, селищну раду).

Під час громадських слухань одним з членів робочої групи (секретарем) ведеться протокол слухань, який потім передається секретарю сільської, селищної  ради. В протоколі зазначається проблематика слухань, час та місце проведення, пропозиції, які вносяться за результатами слухань.

Звіт про проведення громадських слухань має оприлюднюватись.

Пропозиції або резолюція громадських слухань мають бути обов’язково розглянуті на найближчій сесії ради чи засіданні її виконавчого комітету та враховуватись при ухваленні відповідних рішень.

Депутати сільської, селищної ради обов’язково повинні ініціювати проведення громадських слухань при створенні Стратегічного плану соціально-економічного розвитку села, селища, оскільки на них присутні всі представники трьох секторів (сільська, селищна рада, бізнесові структури, громадські організації) і за допомогою яких можна дійти компромісу з визначенням пріоритетних напрямів соціально-економічного та культурного розвитку села, селища.

Врахування пропозицій слухань забезпечить легітимність процесу прийняття рішень в органах місцевого самоврядування й довіру до них з боку членів територіальної громади села, селища.


Свіжі обговорення на агро-форумі: Что лучше посеять на земле, которая долгое время не обрабатывалась СИЛАКТИВ. Микроудобрение на основе активного кремния. сеялка зерновая ССВ 3.5 Вопрос по тракторам. Какую технику выбрать? Мята на участке
©agroua.net 2002-2015. Усі права захищені.
Без посилання на сайт "Аграрний сектор України" (agroua.net) перепублікація матеріалів заборонена.