19 липня 2019р.
Аграрний сектор України
 
Рослинництво
Тваринництво та ветеринарія
Технічне забезпечення
Переробка та якість продукції
Економіка
Правове забезпечення та земельні питання
Корисна інформація
Новини
Статистика
Ціни
Аграрна освіта та наука
Дорадництво
Агровебкаталог
Дошка агро-оголошень
Агро-форум
 
Аграрні новини та оперативна статистика

05.04.2016всі новини дня

“Коли я йшов на цю посаду, мені жартома порадили взяти з собою автомат”, - Ярема Ковалів (інтерв'ю)

Ярема Ковалів, голова Державного агентства рибного господарства України:

— Як ви оцінюєте рівень корупції в рибній галузі України, адже обіймаєте посаду голови Держриб­агентства вже більше року?
— Під час мого призначення на засіданні Кабміну мене одразу попередили, що ця галузь є однією з найскладніших, а один з міністрів жартома порадив навіть взяти автомат — тільки так, мовляв, там можна щось змінити. І я в цьому переконався.

Під час одного з перших відряджень я зустрівся з рибалками з Бєлгород-Дністровського лиману і почув від них про “відкати” нашим “кураторам” — за можливість лову в заборонений період їм платили майже 600 тис.грн. за тиждень.

За декілька тижнів після призначення я зібрав працівників наших територіальних управлінь і сказав, що для всіх починається двомісячний випробувальний термін, під час якого необхідно змінити підходи до роботи.

Не треба їздити в Київ про щось домовлятись, покажіть нову якість роботи. Хотілось почути з регіонів: “Нарешті “на Київ” ніхто не збирає коштів”…

— І що?
— На жаль, ця розмова ні до чого не призвела, скарги на дії наших працівників на місцях продовжувалися. Крім того, деякі проблеми одними розмовами не розв’язати — це стосується матеріально-технічного забезпечення та оплати праці. Тоді ми вирішили, що все потрібно докорінно міняти, повністю “перезавантажувати” систему рибної охорони.

Так з’явилась ідея рибного патруля. Можу сказати, що вже закладено фундамент, аби знизити вплив людського фактора, звести до мінімуму кількість контактів підприємців галузі з держслужбовцями, а останнім, в свою чергу, підвищити зарплату та дати нову техніку.

А декілька гучних затримань, які відбулися в галузі (наприклад, одного з керівників управління рибоохорони в Миколаївській області), показали нашим співробітникам, що не можна працювати як раніше.

— Чи стало простіше та дешевше працювати підприємствам галузі та чи є в них бажання легалізувати бізнес?
— Дуже слушне питання, тому що у мене інколи складається враження, що корупційна система, яка існувала, була вигідна не тільки для посадовців, але й для бізнесу. Для чого отримувати дозвільні документи, платити податки, якщо ти знаєш людину, якій можна просто принести певну відому суму і отримати “дозвіл” ловити де завгодно і скільки завгодно.

З одного боку, не можна просто взяти на роботу людину, яка згодна працювати чесно. Треба дати такому працівникові гідну зарплатню, забезпечити технічно тощо. З іншого боку, для підприємця треба максимально спростити дозвільну систему. Принаймні, вже відмінили ліцензування (ліцензії залишилися лише на право лову за межами економічної зони України).

Крім того, ми проаналізували, що повинен зробити підприємець для того, аби мати право легально “вийти на воду”. Нарахували п’ять контактів з інспекцією. Зараз ця кількість вже зменшена до трьох. Але знов-таки, як я і казав, більшість представників бізнесу сприйняли дерегуляцію з насторогою; вони були впевнені, що, скасовуючи старі “побори”, ми десь заклали можливість для нових…

— До речі, наприкінці літа минулого року ви обіцяли докорінно змінити систему квотування вилову риби…
— Так, з цього року система квотування вже діяти не буде: квоти тепер називаються частками, які закріплюються за підприємцем не на рік, а на п’ять років, і визначені у відсотках, а не
в абсолютному значенні.

Ми взяли за приклад європейський досвід: при розподілі в першу чергу враховується традиційність зайняття цим видом діяльності, результати освоєння квот за попередні три роки. Крім того, замість талона рибалки і зареєстрованого в інспекції журналу наразі введено повідомний принцип, коли рибалка надає інформацію інспекції.

 Окрім того, вже з цього року ми змінимо систему розподілу лімітів на вилов. Раніше на початку року розподілялось 80% лімітів, а залишок — протягом року, під час постійних візитів бізнесменів до Агентства (з усіма, як розумієте, наслідками).

Спочатку ми хотіли одразу розділити всі ліміти, але зрозуміли, що таким чином можемо закрити ринок для входження нових гравців. Тому вирішили розподілити 75% лімітів, а 15% виставити на відкритий аукціон. Зараз розробляємо процедуру його проведення.

— А що вдалося перевести в онлайн-режим?
— Поки лише працюємо в цьому напрямі. Виявилося, що значна частина інформації в Агентстві зберігається не в електронному вигляді — вона розпорошена по наших територіальних управліннях. Зараз зробили пілотний електронний проект реєстру порушень на Азовському морі.

 Ця інформація важлива для видачі дозволів на квоти (достовірної інформації по кожному користувачу просто не існувало). Якщо цей реєстр себе виправдає, практика буде поширена на всю Україну.

Минулого року була прийнята постанова Кабміну №979, на виконання якої ми починаємо створювати електронний реєстр рибогосподарських водних об’єктів. Одна з проблем галузі в тому, що ми не володіємо декількома базовими цифрами, я маю на увазі кількість об’єктів, запаси риби, обсяг вилову (що занижений, за моїми оцінками, на 50%).

Цей реєстр буде мати вигляд інтерактивної карти, за допомогою якої можна буде отримати інформацію про кожний об’єкт (орендується чи ні, види риби тощо). Вона буде розрахована не тільки на потенційних інвесторів, а й на рибалок-любителів, які зможуть отримати інформацію про можливість рекреаційної риболовлі.

У нас є амбітні плани всю нашу базу даних подати у відкритому електронному вигляді (місця риболовлі, кількість промислових користувачів, заборонені знаряддя лову тощо). Наш сайт буде розрахований на різну аудиторію (любителі, промисловики, державні органи тощо).

В ідеалі, я хотів би впровадити, наприклад, норвезький досвід: там інформація про обсяг виловленої риби негайно потрапляє в електронну систему, її отримує і рибоохорона, і потенційні покупці риби.

— Нещодавно Держагентство анонсувало плани щодо впровадження на Київському водосховищі пілотного проекту рибної біржі. Взагалі, плани легалізації обороту рибної продукції — від будівництва мережі рибних ринків-холодильників до створення великої державної оптової компанії — існували давно. На цей раз вийде?
— Головна складова успіху в тому, що ми не вигадували якусь унікальну модель, не притаманну ринку. До мене теж приходили з ідеями створення холдингу, який буде скуповувати всю рибу, або компанії, що візьме в оренду всі водойми, тощо. Всі ці ідеї, на мою думку, зараз не на часі.

Створюючи біржу, ми просто беремо моделі, що успішно працюють в багатьох країнах, і не збираємося робити такі біржі одразу всюди. Почнемо з одного майданчика, щоб переконати підприємців, що ця ідея може працювати і має для них економічні переваги, адже скоротиться кількість посередників.

При цьому я готовий до того, що в українських реаліях ідея запрацює не одразу. В суспільстві взагалі й у підприємницькому середовищі зокрема є стійка тотальна недовіра до влади. Нам можуть просто не повірити.

 Я зустрічався з підприємцями на Київському водосховищі і побачив, що нас підозрюють в намаганні монополізувати ринок. Правда, після пояснень зникло дуже багато питань, і вже навіть є підприємство, яке погодилось взяти участь в проекті.

— Найболючішим питанням галузі протягом багатьох років була оренда водних об’єктів для аквакультури…
— Стратегічна мета — максимально спростити процедуру отримання об’єктів в оренду. Це питання не зовсім в нашій компетенції, адже ці об’єкти знаходяться у віданні місцевих органів влади. Для початку у реєстрі, про який я вже казав, з’явиться інформація про те, чи водойма вільна для оренди.

Для цього потрібно спільно з владою на місцях розробити певний пакет документів по кожній водоймі. Як додатковий елемент буде передбачено можливість отримати в Агентстві методичну допомогу — на замовлення підприємця можемо давати окремі рекомендації по кожній водоймі (що і як вирощувати). Потреба в цьому є, до нас вже неодноразово зверталися по таку допомогу.

Але зараз на часі оперативне вирішення іншого питання: минулого року обсяг вирощування риби в Україні скоротився внаслідок значного підвищення вартості оренди. Місцеві органи влади отримали право встановлювати орендну платню в розмірі 3-12% оціночної вартості землі під водоймою.

Природно, що ставки встановили якнайближче до максимальних значень, але це вбиває економіку аквакультури. Ми розробили законопроект, який проходить погодження, про фіксацію розміру ставки орендної платні на рівні 3%.

Крім того, потрібно регламентувати питання умов доступу до води, можливості риболовлі для звичайних громадян, тобто питання загального використання об’єкта. Типовий договір оренди, що діє зараз, ці питання не врегульовує, і часто виникають конфлікти між підприємцями і місцевими мешканцями.

Але досягненням я вважаю, що в 2015 р. було затверджено типовий договір оренди частини водного об’єкта (морського чи внутрішньої водойми), що дало можливість легально займатися садковим господарством. Звісно, що з анексією Криму більшість місць для розвитку марикультури ми втратили, але чорноморське і азовське узбережжя теж цілком для цього придатні.

Є вже й певна зацікавленість з боку вітчизняних і закордонних підприємств — з приводу цього вже було декілька контактів.

— Які ще плани в Держагентства щодо регулювання галузі на рiк?
— За прикладом європейських країн буде запроваджено сертифікат походження рибної продукції. Зараз неможливо встановити, що за риба на прилавках — легально чи нелегально виловлена, рибу супроводжує сертифікат відповідності, але він стосується тільки якості продукту.

Ми хочемо впровадити документ, що буде супроводжувати продукцію від рибалки до кінцевої точки — підприємства торгівлі чи переробного цеху. При цьому ми не наполягаємо, щоб сертифікат походження став якимсь складним офіційним документом: є досвід, де роль такого сертифіката виконує унікальний номер партії, що передається від постачальника до покупця.

Суть в наступному: якщо я прийняв цей номер (тобто придбав рибу), треба зайти на відповідний ресурс і провести погашення номера. Ресурс відкритий як для споживачів, так і для контролюючих органів.

Крім того, потребує негайного вирішення питання режиму СТРГ — спеціального товарного рибного господарства. Ми працюємо над новою концепцією СТРГ-режиму, в якій закладемо конкурсний відбір підприємств, впровадимо платню за вилов аборигенних видів риби. Також будуть певні гарантії по строках режиму — не менше 10 років.

— Ви оцінили тіньовий товарообіг на вітчизняному рибному ринку у 50%. Що треба зробити задля легалізації галузі?
— Тут важко вигадати щось нове. Є три основні складові: максимальне спрощення доступу підприємців до промислу, впровадження окремих прозорих процедур з контролю за обігом (інформаційна система, сертифікат походження тощо) і кардинальне підвищення відповідальності за браконьєрський вилов. Цей “рецепт” — загальновідомий, все залежить від якості реформування і наполегливості в цьому процесі.

Рибна галузь України в 2015 р.
Кількість підприємств всіх форм власності:

  • 559 суб’єктів господарювання, які займаються промисловим виловом водних біоресурсів;
  • 103 підприємства — виробника консервіві пресервів;
  • 75 суден промислового лову за межами юрисдикції України та в Азово-Чорноморському басейні;
  • 5620 риболовецьких суден;
  • 4 державні рибовідтворювальні комплекси,21 племінний завод,
    4 селекційні центри і 7 науково-дослідних інститутів.

Кількість робітників галузі: близько 30 тис.,
з яких 6 тис. — працівники державних підприємств і бюджетних установ.
Обсяг вилову: 88,6 тис.т.
Товарообіг: близько $300 млн.
Тіньовий товарообіг: близько 50%.

Втрати галузі від анексії АР Крим

  • Загальний обсяг вилову живих біоресурсів в Україні зменшився на 63%. У 2014 р. економічні втрати від скорочення промислу було оцінено в 363 млн грн.
  • Загальні втрати державного майна галузі через анексію Криму та бойові дії в зоні АТО оцінюються в 349,2 млн грн.
  • Щорічний недоотриманий чистий прибуток державних підприємств становить 20 млн грн., державний бюджет недоотримує податків майже на 37 млн грн.
  • Втрачено контроль над двома морськими рибними портами — Севастопольським і Керченським. Також втрачені 10 переробних заводів, що виробляли 70% консервів в Україні.

джерело: Міністерство аграрної політики та продовольства України

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
  1   2   3   4   5   6   7 
  8   9  10  11  12  13  14 
 15  16  17  18  19  20  21 
 22  23  24  25  26  27  28 
 29  30  31             
Рослинництво
Тваринництво та ветеринарія
Технічне забезпечення
Економіка
Правове забезпечення та земельні питання
Переробка та якість продукції
Ціни
Екологія
Погода


  ©agroua.net 2002-2015. Усі права захищені. Без посилання на сайт "Аграрний сектор України" (agroua.net) перепублікація матеріалів заборонена.