24 квітня 2017р.
Аграрний сектор України
 
Рослинництво
Тваринництво та ветеринарія
Технічне забезпечення
Переробка та якість продукції
Економіка
Правове забезпечення та земельні питання
Корисна інформація
Новини
Статистика
Ціни
Аграрна освіта та наука
Дорадництво
Агровебкаталог
Дошка агро-оголошень
Агро-форум
 
Аграрні новини та оперативна статистика

08.09.2016всі новини дня

НААН України: погодні умови серпня і еколого-технологічне забезпечення отримання своєчасних і дружних сходів озимих

АПК-Інформ, за матеріалами Національної академії аграрних наук (НААН) України

На території України з кожним роком все частіше і з більшою інтенсивністю виявляються посухи в період вегетації сільськогосподарських культур. Особливо це стосується озимих зернових культур, які вирощуються в зоні Степу та забезпечують значні валові збори зернової продукції.

Як правило, найбільш посушливою є друга половина літа і велика частина осіннього періоду, що створює несприятливі умови для отримання сходів, укорінення і розвитку озимих культур, особливо після непарових попередників. Майже щорічно спостерігаються посушливі явища в передпосівний період, коли навіть по чорним парам не завжди вдається отримати своєчасні сходи.

2016 рік, як вважають фахівці, є найтеплішим за всю історію метеорологічних спостережень. Певною мірою, при підвищеному температурному режимі в зимовий час і на тлі достатньої вологозабезпеченості в весняний період, це дозволило сформувати порівняно високий урожай зерна озимої пшениці та інших сільськогосподарських культур. Але, разом з тим, в більшій частині річного періоду поточного року випало лише 46% опадів від средньобагаторічної норми.

Особливо складними виявилися погодні умови серпня, коли при середньодобовій температурі повітря вище кліматичної норми на протязі двох декад випало лише близько 10 мм опадів. Так, в першій декаді спостерігалася дуже тепла, часом спекотна, з незначними опадами погода. Середня за декаду температура повітря становила 25,1°С, що було на 4,0°С вище середньої багаторічної норми. Максимальна температура повітря підвищувалася до 36,5 ° С, а мінімальна знижувалася до 16,2 ° С. Днем поверхню грунту прогрівається до 58,5 ° С, а вночі охолоджувалася до 14,8 ° С.

Опадів за декаду випало всього 3,4 мм при середній багаторічній нормі 8 мм. Відносна вологість повітря була порівняно низькою. Середня за декаду відносна вологість повітря становила 57% при середній багаторічній - 60%. За першу декаду було відзначено 4 дня з мінімальною відносною вологістю повітря 30% і менше.

У другій декаді серпня утримувалася досить тепла з незначною кількістю опадів погода. Середня за декаду температура повітря становила 21,9°С, що виявилося на 0,8°С вище середніх багаторічних показників. Максимальна температура повітря підвищувалася до 35,0 ° С, а мінімальна знижувалася до 11,2 ° С. Днем поверхню грунту прогрівається до 60,1°С, а вночі охолоджувалася до 10,8°С.

Опадів за декаду випало близько 8,0 мм при багаторічній нормі 14 мм. Середня за декаду відносна вологість повітря становила 63% при середній багаторічній - 57%. Мінімальна відносна вологість повітря знижувалася до 28%, а в окремі дні відзначалися суховії різної інтенсивності.

В цілому за дві декади серпня випало 11,4 мм опадів при середній багаторічній нормі для даного проміжку часу - 22 мм, тобто від'ємна різниця склала 10,6 мм.

Тривала відсутність продуктивних опадів на тлі високих температур повітря призвело до значного висушування верхніх шарів грунту по більшості непарових попередників для озимої пшениці. Так, в посівах соняшнику запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту на завершення другої декади серпня повністю були відсутні. Тільки на полях чорного пару кількість агрономічно цінної вологи в посівному і орному шарах грунту становило відповідно 12 і 20 мм.

Початок третьої декади серпня також характеризувалася дуже теплою і сухою погодою. Середньодобові температури повітря становили 27-29°С. В окремі дні максимальна температура повітря підвищувалася до 37,0°С, а відносна вологість повітря знижувалася до 17%.

Надалі відбулося незначне зниження температурного режиму і випали дощі різної інтенсивності, які часом супроводжувалися грозами. Це сприяє поліпшенню умов для проведення сівби озимого ріпаку.

Обстеження посівів кукурудзи, яке проводили в третій декаді серпня, показало, що стан рослин дуже різний - це є наслідком різних строків сівби і нерівномірно випадали протягом вегетації опадів. У рослин ранньостиглих гібридів кукурудзи ранніх строків сівби відзначається фаза повної стиглості. Рослини середньоранніх і середньостиглих гібридів знаходяться в фазі воскової стиглості, а середньопізніх - молочно-воскової стиглості зерна. Повсюдно спостерігається прискорене всихання лістостебельной маси.

Щоб отримати якісне насіння соняшнику, яке б добре зберігалися, на засмічених посівах слід зробити десикацию, що забезпечить оптимальну вимолачуваність кошиків і отделяемость насіння від купи. В умовах вологої погоди рослини краще буде підсушити за допомогою десиканту (раундап, баста, реглон). Звичайно найкраще для десикації використовувати реглон (2-3 л/га), але можна значно заощадити - зменшити норму його внесення до 1,0-1,5 л / га, додавши до розчину 10 кг аміачної селітри. Ефект буде таким же, як і при використанні повної норми реглона. У процесі збирання бажано проводити очистку насіння, щоб на тимчасове зберігання закласти насіння з вологістю 9-10%, а на тривале - не більше 8%. Для цього приступити до збирання треба при вологості насіння 10-11%. Насіння з вологістю більше 10% в першу чергу треба просушити на току. З огляду на ураженість рослин вогнівкою, слід очікувати розвитку цього шкідника і в сховищах. Тому треба мати в резерві, а при необхідності - використовувати хімічні засоби контролю, висушити насіння до 6-8% вологості.

Наукою і практикою встановлено, що в районах недостатнього і нестійкого зволоження, до яких належить більшість Степу, для вирощування високих і стабільних врожаїв озимих зернових культур, першорядне значення мають прийоми, спрямовані на боротьбу з посухою в осінній період з метою отримання своєчасних сходів, накопичення максимальних запасів води в глибоких горизонтах грунту, а також заходи, що забезпечують сприятливе зимівлю посівів. Разом з тим, такий комплекс технологічних елементів не може бути єдиним і незмінним. Він може коригуватися в залежності від метеорологічних умов року, біологічних особливостей сортів, попередників, поживного режиму ґрунту, засміченості тощо.

Озима пшениця дуже вимоглива до умов вирощування. У порівнянні з іншими зерновими культурами, враховуючи порівняно невисоку усвояемое здатність кореневої системи, вона вимагає більш високого вмісту поживних речовин у грунті. Оптимальна реакція ґрунтового розчину знаходиться в межах рН 6,0-7,5. Протягом вегетації озима пшениця споживає з грунту велику кількість поживних речовин, де визначальними є основні елементи мінерального живлення - азот, фосфор і калій. Від забезпеченості рослин цими елементами в основному залежать величина і якість врожаю. Споживання азоту починається з перших днів росту і триває до кінця вегетації пшениці. Достатня кількість азоту в осінній період має позитивний вплив на інтенсивність кущіння молодих рослин і на величину майбутнього врожаю. Найбільша потреба озимої пшениці в фосфорі проявляється в початковий період росту озимої пшениці. Поглинання його вже починається при набуханні зерна. У період сходів і кущіння фосфор засвоюється рослинами найбільш інтенсивно. Він відіграє велику роль в обміні речовин, позитивно впливає на ріст кореневої системи, підсилює поглинання і використання інших елементів живлення, підвищує посухостійкість рослин завдяки зниженню транспірації води. Калійне харчування відіграє важливу роль у водному і вуглеводному обміні, накопиченні сухої речовини. Забезпечення пшениці калійним живленням ще восени сприяє кращій перезимівлі рослин, утворення міцної соломини, зниження пошкоджуваності грибними хворобами. При внесенні калію більш ефективно рослинами використовуються азот і фосфор. Саме тому, незважаючи на високий вміст рухомих сполук калію в чорноземних грунтах, повне мінеральне добриво забезпечує отримання вищої прибавки врожаю зерна, ніж азотно-фосфорне або роздільне.

Протягом своєї вегетації озима пшениця пред'являє різні вимоги до температурних умов. Найбільш сприятливою для отримання сходів і кущіння є температура 12-14°С. У більш пізній період зростання і розвиток рослин інтенсивно відбувається при температурі вдень 10-12°С з пониженням вночі до 0°С і нижче. Такі коливання температури добре загартовують рослини пшениці і підвищують їх витривалість в зимово-весняний період.

Кількість спожитої пшеницею води залежить від вологості грунту і повітря, температури, інтенсивності освітлення, розвитку рослин, забезпеченості їх поживними речовинами, сортових особливостей і агротехнічних заходів. Доведено, що озима пшениця краще росте при вологості грунту 70-80% НВ. У початковий період росту і розвитку рослин, коли їх коренева система тільки формується, важливе значення має зволоження верхнього шару грунту. Дружні сходи з'являються при наявності в десятисантиметровому шарі грунту більше 10 мм продуктивної вологи. Нормальний розвиток рослин в подальшому (формування третього листка) можливо при запасах вологи не менше 20 мм в двадцятисантиметровому шарі, а в фазі кущіння - 30 мм. При нестачі вологи в грунті в цей період вузлові корені погано ростуть і розвиваються, а розвиток вторинної кореневої системи суттєво сповільнюється.

Важлива роль відводиться терміну сівби, своєчасність якого визначає дружність і повноту сходів, подальший ріст і розвиток рослин, а, отже - і формування врожаю. Порушення вимог цього процесу, неякісне проведення сівби призводить до помітних втрат зернової продукції. Також встановлено, що найбільшу зимостійкість і продуктивність формують рослини, висіяні в рекомендовані для конкретних умов терміни. Такі посіви встигають до настання зими добре розкущитися, розвинути кореневу систему і накопичити достатню кількість запасних речовин.

Визначення оптимальних строків сівби озимої пшениці в залежності від сорту, попередника та рівня родючості грунту має дуже велике значення. При ранній сівбі, як свідчать дані науки і виробництва, складаються менш сприятливі умови для розвитку рослин і формування врожаю зерна в подальшому. У рослин ранніх строків сівби, які характеризуються тривалим періодом осінньої вегетації, перед початком зимівлі розвивається потужна вегетативна маса і глибоко проникає коренева система. Кущистість таких рослин, як правило, буває висока (5-7 пагонів), в результаті чого в подальшому утворюється багато неповноцінних продуктивних стебел з країнами, що розвиваються колосками, які містять дрібні і щуплі зерна. Крім того, в зв'язку з передчасним фізіологічним старінням ці рослини менш стійкі до несприятливих умов зимівлі, сильніше пошкоджуються хворобами та шкідниками, а також мають низьку продуктивність.

Сорти, які менше реагують на строки сівби, тобто пластичні, можна висівати і дещо раніше. Після непарових попередників зміщення строків сівби в бік ранніх має позитивне значення. Сівши озимої пшениці в напівсуху грунт, особливо в ранні терміни, недоцільний, оскільки запаси води не забезпечують появу дружних сходів і пізніше посіви зріджуються, а рослини бувають ослабленими, повільно розвиваються і сильніше пошкоджуються під час зимівлі. Тому сівши в таких умовах доцільно перенести на більш пізній період, після опадів, але в межах рекомендованих оптимальних термінів для даного району.

Розвиток в осінній період великий надземної маси у рослин ранніх строків зменшує вміст цукрів у вузлах кущіння, що, в свою чергу, послаблює стійкість озимої пшениці до несприятливих умов зимівлі. Переростання надранніх посівів (кінець серпня - початок вересня) викликає помітну загибель рослин за зимовий і весняно-літній періоди (майже в 2 рази більше, ніж при оптимальних). Відхилення сівби від рекомендованих термінів в сторону ранніх зменшує врожай від 17 до 50%, а в бік пізніх - від 30 до 45%.

Звичайно, календарні строки сівби носять статистичний характер, можуть бути точними тільки для певної агрокліматичної зони і повинні постійно коригуватися. Додатковим показником для визначення початку сівби озимої пшениці може бути середньодобова температура повітря за останні 10 діб. Вона повинна складати близько 16,5 ° С. Разом з тим, продовжувати сівши після встановлення температури повітря нижче 11 ° С недоцільно, так як сівши в такий термін веде до різкого зменшення врожаю.

Таким чином, погодні умови передпосівного і, особливо, осіннього періодів є вирішальними в розвитку озимої пшениці, оскільки вони обумовлюють розвиток кореневої системи і утворення основної вегетативної маси рослин, визначають ступінь їх підготовки до зимівлі і забезпечують формування вагомого врожаю.


джерело: АПК-Информ

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
                      1   2 
  3   4   5   6   7   8   9 
 10  11  12  13  14  15  16 
 17  18  19  20  21  22  23 
 24  25  26  27  28  29  30 
                     
Рослинництво
Тваринництво та ветеринарія
Технічне забезпечення
Економіка
Правове забезпечення та земельні питання
Переробка та якість продукції
Ціни
Екологія
Погода


  ©agroua.net 2002-2015. Усі права захищені. Без посилання на сайт "Аграрний сектор України" (agroua.net) перепублікація матеріалів заборонена.