|
|
| Люпин |
| Значення, історія поширення та біологічні особливості люпину |
Значення
У сільськогосподарській культурі використовується чотири види люпину: вузьколистий (синій), жовтий, білий і багаторічний. Найбільшу площу в Україні займає жовтий люпин, значно менше білий і найменші
посівні площі мають синій і багаторічний люпини.
Люпин - цінна кормова і сидеральна культура, а люпин білий і продовольча. Його
називають другою північною соєю, враховуючи високий вміст білка - 30-48% і жиру
- до 14%.
Широкому використанню люпину для харчових і кормових цілей мішали алкалоїди.
Сорти люпину ділять на алкалоїдні (гіркі) з вмістом алкалоїдів 1-3% (люпінін,
люпанін, спартеїн), малоалкалоїдні (0,2-0,3%) і безалкалоїдні (< 0,0025%).
Дві останні групи можна згодовувати тваринам, як зерно так і зелену масу (до
9% білка). Кормовий люпин виведений з алкалоїдного більше 70 років тому. Урожайність
зеленої маси 350-400 ц/га, може досягати 600 ц/га; зерна - 25-30 ц/га і більше.
Люпин найкращий азотфіксатор із всіх зернобобових культур. На одному гектарі
люпинового поля нагромаджується до 180 кг симбіотичного азоту (за деякими даними
- до 400 кг/га), що прирівнюється до 40-45 т гною або 5 ц аміачної селетри.
У ґрунті залишається до 10 т органічної речовини, 30 кг фосфору, 50 кг калію.
Люпин дуже широко .використовується як зелене добриво.
Азот зеленої маси люпину, що приорюється, а також кореневі і рослинні рештки
поступово мінералізуються і практично не вимиваються. Це повільнорозчинне азотне
добриво. Біологічний азот люпину є легкодоступним, екологічно чистим і найдешевшим
з усіх видів добрив.
Крім того, рослини люпину розвивають глибокопроникаючу кореневу систему (на
2 м і більше) з високою засвоювальною здатністю, перемішуючи з нижніх шарів
ґрунту у верхні фосфор, калій, кальцій та ін. мінеральні елементи, які були
б втрачені для інших культур назавжди. Люпин - це біологічний меліорант, що
покращує фізико-хімічні властивості ґрунту, підвищує родючість бідних ґрунтів.
Історія і поширення
Люпин походить з Середземноморського басейну, де його вирощували понад 2-3
тис. років до н.е. Білий люпин як харчова культура був відомий в Єгипті, Греції,
Стародавньому Римі. Звідси ж походять люпин жовтий і синій, які стали відомі
у ХVІ-ХVII століттях. Багаторічний люпин походить з північної Америки. В Україні
люпин почали вирощувати на
початку XX століття на зелене добриво.
В Україні посівна площа люпину становить 50 тис. га, середня врожайність 10-12
п/га.
У світі найбільше люпину вирощують в Австралії, де його посівна площа досягає
0,8-1,0 млн. га, а середня врожайність - понад 10 ц/га.
Біологічні особливості
Вимоги до температури
Люпин - помірно теплолюбна рослина. Найбільш
вимогливий до тепла білий люпин, насіння якого починає проростати при температурі
4-6°С, а сходи гинуть при мінус 3-4°С. Жовтий люпин проростає при температурі
3-5°С, а сходи переносять приморозки до мінус 4-5°С. Найменші вимоги до тепла
у люпину вузьколистого (синього). Його насіння проростає при температурі 2-4°С,
а сходи переносять приморозки до мінус 6-8°С. Оптимальна температура росту -
20-25°С, максимальна - 30°С.
Сума ефективних температур для люпину синього 2400°С, жовтого - 2600°С, білого
- 2800°С.
Вимоги до вологи
Всі види люпину вимогливі до вологи. При проростанні
насіння люпину вбирає в 2-3 рази більше води, ніж насіння зернових культур.
Найбільша потреба у воді у період бутонізації-зав'язування плодів. Транспіраційний
коефіцієнт 600-700.
Вимоги до світла
Усі види люпину світлолюбні з добре виявленим геліотропізмом.
Листки завжди пластинками перпендикулярно спрямовані до променів сонця і як
кошики соняшнику рухаються за сонцем. При затіненні рослини погано розвиваються
і не дають повноцінного насіння. Люпин вузьколистий і жовтий при доброму освітленні
достигають на 10-12 днів швидше, ніж при хмарній погоді.
Люпин належить до рослин довгого дня. При вирощуванні в північних районах вегетаційний
період скорочується.
Вимоги до ґрунту
Люпин синій і жовтий добре росте на дерново-підзолистих
та інших малородючих піщаних ґрунтах. Вони витримують значну кислотність (рН
< 5) і дуже погано ростуть на карбонатних ґрунтах, де багато кальцію. Оптимальна
кислотність - рH - 5,0-5,6.
Білий люпин менш стійкий до кислотності ґрунту і краще росте на нейтральних
(рН = 6,0-6,8) ґрунтах.
Менші врожаї люпину одержують на важких, перезволожених, малопроникних глинистих
ґрунтах, а також при високому рівні підгрунтових вод. |
|
