19 вересня 2019р.
про проект | контакти | часті питання | мапа | гостьова книга | English ver.
Аграрний сектор України
 
Рослинництво
Каталог культур
Зернові
Зернобобові
Зернові круп"яні
Овочеві
Ефіро-олійні
Технічні
Кормові культури
Прядильні
Плодові зерняткові
Плодові кісточкові
Горіхоплідні
Ягідні
Виноград
Гриби
Спеції
Декоративні та лікарські
Хімічний захист рослин
Групи культур (культури)
Препарати
Бур'яни
Шкідники
Хвороби
Додаткова інформація
Лікарські рослини
Насінництво
Календар городника
No-Till
Тваринництво та ветеринарія
Технічне забезпечення
Переробка та якість продукції
Економіка
Правове забезпечення та земельні питання
Корисна інформація
Новини
Статистика
Ціни
Аграрна освіта та наука
Дорадництво
Агровебкаталог
Дошка агро-оголошень
Агро-форум
Рослинництво - Кормові культури - Вівсянициця (костириця) очеретяна - Корисна інформація - Обґрунтування підбору травосумішок


Вівсянициця (костириця) очеретяна

Обґрунтування підбору травосумішок

Обґрунтування підбору травосумішок
Найкраще залуження проводити сумішками кількох багаторічних бобових і злакових трав. У багатьох дослідженнях доведено, що сумішки врожайніші і довговічніші, а врожай їх за роками використання більш вирівняний, ніж у чистих посівах. Сумішки повніше використовують сонячну енергію, поживні речовини і воду, ніж окремий вид. У несприятливих умовах, коли окремі рослини випадають з травостою, інші розвиваються краще. При випаданні бобових їх місце займають стійкіші і довговічніші злаки, а не бур'яни.

Основна маса коренів злакових і бобових трав розмішується в орному шарі ґрунту. Проте мичкувата система злаків розмішується мілкіше (хоч окремі корені проникають на глибину 1,5 м), і бере вологу та поживні речовини з верхніх шарів ґрунту. Тому, злакові для свого росту і розвитку потребують більше вологи, ніж бобові.

Стрижнева коренева система бобових багаторічних трав проникає значно глибше (конюшини до 1-Зм, люцерни до 3-4м, еспарцету до 3-бм), і значну частину поживних речовин та вологи засвоює з глибших шарів.

Бобово-злакові травостої не потребують азотних добрив, містять більше протеїну, макро- і мікроелементів, краще поїдаються худобою у пізніші фази розвитку. Бобові трави містять естерогени, які позитивно впливають на приріст живої маси і запліднюваність корів. Проте бобові компоненти (особливо конюшина лучна) випадають уже через 2-3 роки, викликають захворювання тварин на тимпанію.

У зеленій масі злакових трав при підживлені азотними добривами підвищується вміст нітратного азоту, знижується вміст цукрів та засвоюваність тваринами мікроелементів. Злакові трави використовують порівняно з бобовими менше калію, фосфору і кальцію, але більше азоту, яким забезпечують їх частково бобові трави.

За даними науково-дослідних закладів, основу травосумішок для корів на Поліссі і Лісостепу повинні складати верхові злаки: тимофіївка лучна, костриця лучна, грястиця збірна, стоколос безостий. В умовах нормального зволоження їх можна доповнювати райграсом пасовищним, а на торфовищах - тонконогом лучним і болотним. Із бобових трав включають конюшину білу і конюшину лучну, а на торфовищах конюшину рожеву (гібридну).

У бобово-злакових травосумішках краще розміщені листки і їх багато, тому засвоєння вуглекислоти за таких умов відбувається інтенсивніше. При вирощувані травосумішок у ґрунті зменшується кількість шкідників і збудників хвороб.

Якщо випасати худобу на травосумішках, немає загрози, що тварини захворіють на тимпанію, як це часто буває при пасовищному використані бобових. Є багато видів бобових і злакових трав з різними вимогами щодо умов життя, а тому можна завжди знайти серед них придатні для певних умов.

Для того, щоб травосумішки забезпечували високі і стабільні врожаї, необхідно враховувати їх біологічні і господарські особливості, ґрунтово-кліматичні умови, спосіб використання.

При підборі видів трав і визначенні частки кожного виду, враховують передбачуваний строк використання травосумішки. За короткочасного використання (2-3 роки) травосумішки можуть бути простими - 2-3 види. При середньотривалому використані луки (4-6 років) травосумішки складаються з 3-5 компонентів. Збільшення тривалості користування травостоєм до 7 і більше років вимагає розширення складу травосумішки до 4-6 і більше видів.

Склад травосумішки залежить від способу її використання. У сумішки сінокісного використання низові трави не включають зовсім. У той же час у сумішках тривалого сінокісно-пасовищного, і особливо пасовищного використання травостою, обов'язково включають низові трави.

Верхові трави відзначаються високорослістю (60-100см і більше). Вони займають верхній ярус травостою. На них розвивається багато видовжених вегетативних стебел, а також зеленої маси (листя) у верхній частині рослини. До верхових належать переважно злакові: стоколос безостий, тимофіївка лучна, костриця лучна, райграс високий, грястиця збірна, очеретянка звичайна та ін.

Низові трави займають нижній ярус травостою. На них розвивається багато прикореневих листків, а також вегетативні пагони до 40-60 см завдовжки. До цієї групи належить райграс пасовищний, тонконіг лучний, мітлиця звичайна, костриця червона, біловус. Низові трави стійкіші до випасання.

Співвідношення бобових і злакових трав у зоні Полісся і північно-західному Лісостепу, відсоток верхових і низових трав залежно від способу використання подано у таблиці 2.

Таблиця 2. Орієнтовне співвідношення насіння трав різних біологічних груп у системі корінного поліпшення при висіванні у травосумішках на пасовищах та сінокосах північно-західних районів України, % до повної норми при сівбі у чистому вигляді

Спосіб використання
Тривалість використання, років
Бобові
Злакові
Всього
з них
Всього
з них
верхові
низові
верхові
низові
нещільно кущові
кореневищні
Сінокісно-пасовишне
7 років і більше
70-90
40-50
30-40
115-145
60-70
25-35
30-40
Пасовищне
7 років і більше
75-90
30-35
45-55
140-170
60-70
30-40
50-60

Для забезпечення продуктивного довголіття пасовища, травостій утворюють з 4...6 - 8... 10 компонентів, в тому числі 1...2 - 3...4 бобових трав. При цьому слід оптимально поєднати види з різними типами кущіння, різної висоти і облистяності -нещільнокущові, кореневищні та бобові.

Найбільш довговічні злакові (тонконіг лучний, стоколос безостий, лисохвіст лучний, костриця червона, тонконіг болотний, райграс пасовищний та ін.) та бобові трави (конюшина біла, люцерна посівна, лядвенець рогатий) включають у травосумішки для використання протягом 7 років і більше.

На перезволожених торфових ґрунтах висівають види, стійкі до затоплення. Найбільш придатні для цього стоколос безостий, лисохвіст лучний, тонконіг лучний, бекманія звичайна.

Грястиця збірна і райграс багаторічний не витримують морозних малосніжних зим. Погано переносить коливання температури конюшина лучна (червона). Найбільш зимостійкі стоколос безостий, тонконіг лучний, тимофіївка лучна, лядвенець рогатий.
Пасовища інтенсивного використання слід залужувати травосумішками стійкими у пасовищному використанні. Найбільш пасовищевитривалі - райграс пасовищний, тонконіг лучний, костриця лучна і червона, грястиця збірна, лисохвіст лучний та конюшина повзуча. До середньовитривалих відносяться люцерна, конюшина лучна, стоколос безостий, тимофіївка лучна, лядвенець.

Вибираючи трави для пасовищних сумішок, необхідно врахувати тип і реакцію ґрунту, його родючість та водний режим. На легких за механічним складом ґрунтах краще ростуть стоколос безостий, костриця червона, грястиця збірна, лядвенець рогатий. На середньозв'язних ґрунтах - костриця лучна, тонконіг лучний та ін. На зв'язних достатньо зволожених -райграс пасовищний, конюшина рожева. На осушених торфовищах добре вдаються костриця лучна, костриця тростинна, тимофіївка лучна, тонконіг та ін.

Щоб забезпечити високу ефективність зеленого конвеєра впродовж пасовищного періоду, необхідно підбирати травосумішки різних строків пасовищної стиглості: ранні, середні та пізні, їх створюють на основі видів з різними темпами росту, розвитку і ставності. Так, грястицю збірну, лисохвіст лучний, райграс багаторічний, конюшину повзучу, люцерну посівну, які швидко відростають з весни і після випасання, вводять у ранні сумішки. Дещо відстають за темпами росту від ранніх трав костриця лучна, стоколос безостий, тонконіг лучний, конюшина - їх включають до середньостиглих, сумішок. Тимофіївку лучну, мітлицю велетенську, конюшину лучну одноукісну, що повільно відростають з весни та пізно цвітуть, використовують у пізніх травосумішках. Ранні і пізні сумішки повинні становити у пасовищному покриві не більше 25-30% кожна, середні 70-75%. Застосування двох-трьох різночасно достигаючих сумішок на одному пасовищі, дає змогу без зниження врожаю і без погіршення якості корму продовжити період випасання в першому циклі на 18-20 днів, а у наступних циклах ще більше.



Корисна інформація | дивіться також
Загальні відомості про вівсяницицю очеретяну
Біологічні особливості вівсянициці очеретяної
Підготовка ґрунту
Строки і способи залуження
Обґрунтування підбору травосумішок
Догляд та використання вівсянициці очеретяної

Свіжі обговорення на агро-форумі: Фундук "Трапезунд". ЧП "Ореховод-практик" принимает заказы вегетативных саженцев на осень 2014. Трансгенные козы Коптильные палочки Чем лучше отмывать свинарник? Сосед-захватчик
©agroua.net 2002-2015. Усі права захищені.
Без посилання на сайт "Аграрний сектор України" (agroua.net) перепублікація матеріалів заборонена.