19 серпня 2019р.
про проект | контакти | часті питання | мапа | гостьова книга | English ver.
Аграрний сектор України
 
Рослинництво
Каталог культур
Зернові
Зернобобові
Зернові круп"яні
Овочеві
Ефіро-олійні
Технічні
Кормові культури
Прядильні
Плодові зерняткові
Плодові кісточкові
Горіхоплідні
Ягідні
Виноград
Гриби
Спеції
Декоративні та лікарські
Хімічний захист рослин
Групи культур (культури)
Препарати
Бур'яни
Шкідники
Хвороби
Додаткова інформація
Лікарські рослини
Насінництво
Календар городника
No-Till
Тваринництво та ветеринарія
Технічне забезпечення
Переробка та якість продукції
Економіка
Правове забезпечення та земельні питання
Корисна інформація
Новини
Статистика
Ціни
Аграрна освіта та наука
Дорадництво
Агровебкаталог
Дошка агро-оголошень
Агро-форум
Рослинництво - Кормові культури - Конюшина гібридна (рожева) - Корисна інформація - Ботанічна характеристика конюшини гібридної


Конюшина гібридна (рожева)

Ботанічна характеристика конюшини гібридної

Рід конюшина (Trifolium L.) об'єднує близько 300 видів, серед яких трапляються багаторічні й однорічні. У польовому травосіянні поширені вісім видів, з яких лише шість мають певне значення: червона, рожева, біла, багряна, олександрійська і персидська.

Конюшина лучна (T. pratense L.)
Багаторічна, кормова культура для сівозмін Полісся і Лісостепу. Поживність її досить висока — 100 кг сіна відповідає 52 к. од. і містить 7,9 кг перетравного протеїну. Це перехреснозапильна ентомофільна рослина, причому запилення відбувається за Допомогою бджіл і джмелів.

Коренева система стрижнева, добре розвинена, заглиблюється в грунт на 1,5—2,5 м, дуже розгалужена, з численними бічними корінцями, на яких розміщуються бульбочкові бактерії. Верхня частина кореня називається головкою, на ній розвиваються пагони — стебла з листками.
Стебло складається із недорозвиненого осьового пагона і утворюється із його пазушних бруньок бокових пагонів. Замість головного стебла розвивається багато гілок заввишки 50—80 см. Загальна кількість стебел однієї рослини досягає 25—30. Гілки бувають висхідні й лежачі, порожнисті й виповнені. Форма куща залежить від розміщення стебел і буває зімкнута або прямостояча, розлога чи сланка.
Листки складні, трійчасті, черешкові. За формою вони бувають округлі, оберненояйцеподібні, оберненосерцеподіб-ні, видовжені. На листках є малюнок, який нагадує трикутну пляму білуватого забарвлення.
Суцвіття — кулясті або овальні головки від 2 до 6 на одному стеблі і від 10—15 до 80—100 і більше на одній рослині.
Квітки малі, сидячі, з червоно-фіолетовим віночком. Кожна квітка має чашечку з п'ятьма чашолистиками, віночок з п'ятьма пелюстками, маточку і 10 тичинок.
Плід — однонасінний, рідко двонасінний біб. Насіння дрібне, неправиль-носерцеподібної або ви-довжено-округлої форми, жовтого, фіолетового чи строкатого кольору, блискуче, при тривалому зберіганні буріє, втрачає блиск. Маса 1000 насінин — 1,7—1,9г.

Рослини конюшини більше або менше опушені. Вид лучної конюшини поділяється на п'ять підвидів або типів: багаторічна, або одноукісна, конюшина (ssp. filiosum Chor.); кучерявець, або північна двохукісна конюшина (ssp. intervallare Chor.), східна конюшина {ssp. orientale Chor.); ма-лорічна, або південна двохукісна, конюшина (ssp. sativum Crome); середземноморська конюшина (ssp. mediterraneum Chor.). Найпоширеніші одноукісна і південна двохукісна конюшина, а в нашій країні лише двохукісна.

Сорти: Агрос 12, Атлас, Дарунок, Кумач, Миронівська 45, Носівська 4, Носівська 5, Поліс, Полтавська 75, Тернопільська 2 та ін.

У своєму розвитку (за Е.І.Ржановою) вона проходить 12 етапів. Рослинам конюшини властиве гілкування моноподіального типу, при цьому квітконосний пагін не є продовженням головної осі. Конус наростання цієї осі у різних сортів конюшини затримується на II етапі органогенезу і ніби підтримує рослину в молодому стані, забезпечуючи їй процес пагоноут-ворення; бокові ж пагони переходять до наступних етапів генеративного розвитку; на III і IV етапах, які відбуваються дуже швидко, розвивається суцвіття — головка; V — формується суцвіття та квітка; VI—VII — бутон; VIII — квітка, що . збігається з фазою цвітіння; IX—Х — формується суцвіття; XI — плід і на XII етапі — насіння.

Конюшина гібридна (рожева) (Trifolium hybridum L.)
Бобова рослина, має добрі поживні якості. Маючи більший вміст протеїну, ніж конюшина червона, вона гіркувата. Її варто згодовувати у суміші із злаковими.

Коренева система стрижнева, проникає у грунт не так глибоко, як конюшини червоної. Добре витримує вищий рівень підґрунтових вод. Погано розвивається на сухих місцях.
Стебло високе, гранчасте, добре облистнене, листки трійчасті, овальної форми, із зубчиками по краях.
Головки суцвіть кулясті, на квітконосах, віночки квіток біло-рожеві. Суцвіття містить 20—30 квіток.
Плід — біб. Насіння темно- або жовтувато-зелене, серцеподібної форми. Маса 1000 насінин — 0,6—0,8 г.
Сорти: Даубяй, Красавик, Левада, Панфільська 5, Рожева 27.

Конюшина біла (Trifolium repens L.)
Дуже цінна кормова культура, яку завжди вводять у травосумішки для пасовищного використання. В основному поширена на Поліссі та у понижених місцях Лісостепу.

Коренева система стрижнева, проникає у грунт неглибоко, тому рослини малостійкі проти посухи.
Стебло ребристе, стелиться по землі, на його вузлах утворюються додаткові корінці.
Листки трійчасті, на довгому черешку, листочки за формою туповерхівкові, з серцеподібними вирізами.
Квітки білі, зібрані в головки кулястої форми.
Плід — дво-, тринасінний біб.
Насіння дрібне, серцеподібної форми, яскраво-жовте. Свіже насіння блискуче, а старе втрачає цю особливість і стає червоним. Маса 1000 насінин — 0,7 г.
Сорти: Волат, Гігант білий, Даная, Міло, Передкарпатська 1, Ювілейна, Лишнянська.

Конюшина багряна
Конюшину багряну (Trifolium incamatum L.) за кольором суцвіть називають ще малиновою і м'ясо-червоною. Вирощують у районах з теплим кліматом як основну і проміжну культуру. Конюшина багряна — однорічна, трав'яниста рослина.

Коренева система стрижнева, розгалужена, добре розвинена.
Стебло пряме, гілкувате, опушене, 30—60 см заввишки.
Листки трійчасті, черешкові. У нижніх листочків черешки довші, ніж у верхніх. Листочки середні за розміром, оберненояйцеподібні, трохи зазублені, вкриті з обох боків волосками. Біля основи черешка є два перетинчастих яйцеподібних видовжених загострених прилистки, опушені м'якими білими волосками.
Суцвіття — видовжена головка, 2—6 см завдовжки. За формою нагадує суцвіття еспарцету.
Квітка м'ясо-червоного чи малинового, рідко білого кольору.
Насіння крупне, ниркоподібної форми, червоно-жовте або буре. Маса 1000 насінин — 3,2—3,6 г. Запилення перехресне — за допомогою бджіл і джмелів.


Корисна інформація | дивіться також
Ботанічна характеристика конюшини гібридної
Біологічні особливості та технологія вирощування конюшини гібридної

Свіжі обговорення на агро-форумі: Легализация агробизнеса Гусеничная пара - кто что знает? Решил заняться рисом. Какая техника нужна? Розы Коптильные палочки
©agroua.net 2002-2015. Усі права захищені.
Без посилання на сайт "Аграрний сектор України" (agroua.net) перепублікація матеріалів заборонена.