19 вересня 2019р.
про проект | контакти | часті питання | мапа | гостьова книга | English ver.
Аграрний сектор України
 
Рослинництво
Каталог культур
Зернові
Зернобобові
Зернові круп"яні
Овочеві
Ефіро-олійні
Технічні
Кормові культури
Прядильні
Плодові зерняткові
Плодові кісточкові
Горіхоплідні
Ягідні
Виноград
Гриби
Спеції
Декоративні та лікарські
Хімічний захист рослин
Групи культур (культури)
Препарати
Бур'яни
Шкідники
Хвороби
Додаткова інформація
Лікарські рослини
Насінництво
Календар городника
No-Till
Тваринництво та ветеринарія
Технічне забезпечення
Переробка та якість продукції
Економіка
Правове забезпечення та земельні питання
Корисна інформація
Новини
Статистика
Ціни
Аграрна освіта та наука
Дорадництво
Агровебкаталог
Дошка агро-оголошень
Агро-форум
Рослинництво - Ефіро-олійні - Соняшник - Корисна інформація - Прогноз розвитку та розповсюдження шкідників, хвороб і бур`янів у посівах соняшнику та рекомендації щодо їх захисту - Головдержзахист


Соняшник

Прогноз розвитку та розповсюдження шкідників, хвороб і бур`янів у посівах соняшнику та рекомендації щодо їх захисту - Головдержзахист

В Україні соняшник вирощують в Степу та центральному й південно-східному Лісостепу, де агрокліматичні умови сприяють одержанню добрих врожаїв якісного насіння культури.

За десятивідсоткового розміщення культури в сівозмінах проблем із захистом культури протягом десятиліть практично не було, окрім захворюваності на гнилі за вологих умов вегетації. В останні роки через високу рентабельність соняшнику відмічається необгрунтоване збільшення площ під ним. У 2008 р. культурою було зайнято понад 4,2 млн. га. Глобальне потепління, перенасичення сівозміни культурою, недотримання традиційної системи землеробства, а також інші чинники сприяли масовому розвитку та поширенню різноманітних шкідників, хвороб і бур`янів, що стали на перешкоді отримання високих врожаїв насіння належної якості.

Спеціалісти державної служби захисту рослин здійснюють фітосанітарний моніторинг найшкідливіших комах та хвороб у посівах культури. Про деяких з них маємо намір повідомити читачів видання.

Під час проростання насіння соняшнику в грунті пошкоджуватимуть личинки коваликів (дротяники) та чорнишів або мідляків (несправжні дротяники). Вони обгризатимуть корінці і підземну частину стебла, що може спричинити істотні пошкодження та навіть загибель рослин. У 2008 р. дротяники і несправжні дротяники пошкодили 9, осередково у Донецькій і Запорізькій областях до 27% сходів соняшнику. У поточному році ситуація може погіршитися з огляду на значний зимуючий запас грунтових шкідників, передусім за достатньої зволоженості грунту та сівби не токсикованим насінням.

Сірий буряковий довгоносик і піщаний мідляк харчуватимуться сім`ядольними і справжніми листками, вигризаючи ямки в стеблах і листках, що також може призвести до загибелі рослин і зрідження посівів. Найбільша загроза від цих шкідників очікується у Київській, Миколаївській, Одеській, Херсонській областях, де в минулому році за високої чисельності ними було пошкоджено 20-41% рослин.

Пізнім посівам соняшнику, здебільшого Лісостепу, загрожуватимуть гусениці підгризаючих (озимої, дикої, іпсилон) совок, які підгризатимуть молоді стебла рослин.

Листками соняшнику харчуватимуться гусениці листогризучих совок (люцернової, капустяної, інших), осередково лучного метелика. За високої чисельності вони сильно об`їдатимуть листки, іноді залишаючи тільки жилки, та тканини кошиків з тильного боку. У минулому році гусениці бавовникової та совки-гамми пошкодили до 40% рослин соняшнику в осередках АР Крим, Кіровоградської, Луганської, Миколаївської та інших областей. У поточному році на полях вищевказаних областей небезпека від численних листогризучих совок залишатиметься ймовірною.

Влітку, передусім у південних областях, листковий апарат культури може пошкоджуватися сарановими (італійським прусом, перелітною сараною, блакитнокрилою кобилкою, кониками). Загроза цього зросте за жаркого посушливого весняно-літнього періоду, коли соняшник потребуватиме захисту від цих шкідників, насамперед в АР Крим, Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Харківській, Херсонській та інших областях, де мають місце вогнища підвищеної кількості саранових.

У період формування кошиків – цвітіння за умов підвищеної вологості повітря та помірної температури в соняшнику масово розмножуватимуться попелиці, зокрема геліхризова. Заселення нею посівів відмічатиметься наприкінці травня. Найшкідливішими попелиці будуть в періоди 6-8 пар справжніх листків і формування кошиків. Особливо небезпечні попелиці як переносники вірусних хвороб.

Серед спеціалізованих шкідників, чисельність та шкідливість яких останнім часом у посівах культури зростає через недотримання сівозміни та порушення агротехніки, слід відмітити соняшникових шипоноску, вусача та вогнівку.
 В стеблах рослин культури розвиватимуться личинки шипоноски та вусача, через це вони відставатимуть у рості та часто надламуватимуться, що утруднюватиме збирання врожаю.

За результатами обстежень, проведених минулорічної осені, в окремих посівах господарств Донецької, Запорізької, Миколаївської та Херсонської областей в кожній з 8-42% рослин нараховувалося по 4-18 личинок шипоноски, які за доброї перезимівлі, непроведення винищувальних заходів та сприятливих погодних умов під час відкладання яєць і відродження личинок істотно загрожуватимуть пошкодженнями культурі цьогорічної вегетації. Вусач заселятиме посіви соняшнику скрізь, проте найшкідливішим буде у південному Степу, здебільшого на пізніх посівах культури.

Соняшникова вогнівка розвиватиметься в кошиках рослин, передусім в осередках АР Крим, Донецької, Запорізької, Київської та деяких інших областей. Гусениці харчуватимуться спочатку квітками, а згодом насінням. Найшкідливіші для насіння гусениці третього віку. Вони обплітають кошик павутинням, забруднюють його огризками і екскрементами, прогризають стінки насіння і пошкоджують ядро. За дощової погоди такі кошики загниватимуть. Впровадження панцирних сортів – альтернативний варіант ліквідації загрози пошкодження культури соняшниковою вогнівкою.

Насіння соняшнику з моменту формування і до повного дозрівання пошкоджуватимуть різноманітні види клопів, зокрема ягідний, польовий, люцерновий, інші. Клопи, живлячись зав`яззю, спричиняють пустозерність. В разі пошкодження насіння клопами на початку наливу ядро повністю руйнується, залишається лише зморщена насіннєва оболонка або незначна частина ядра. Насіння стає щуплим. При пошкодженні ядра у фазах повного наливу і дозрівання на ньому утворюватимуться вдавлені темні плями. Таке насіння добре виповнене, але має низьку схожість, що є наслідком дії ферментів клопів при харчуванні. Олійність пошкодженого насіння знижується на 3-8%, а кислотне число збільшується в 10 і більше разів (Петренкова В.П., Кривошеєва О.В., Маркова Т.Ю., Боровська І.Ю. Хвороби та шкідники соняшнику. – Харків. ІР ім. В.Я. Юр`єва УААН, 2005 р.).
Серед хвороб соняшнику найбільш шкодочинні й поширені біла, сіра гнилі, несправжня борошниста роса, іржа, фомоз, фомопсис та вовчок.

За підвищеної вологості і пониженої температури повітря в період проростання насіння та побуріння кошиків рослини культури уражуватимуться білою гниллю (склеротиніозом). Сіра гниль, здебільшого уражуватиме рослини у другій половині вегетації за підвищеної вологості повітря. Масовому розповсюдженню і розвитку гнилей сприятимуть розміщення соняшнику після ріпаку, конопель, бобових, гречки, огірків, капусти, моркви, коротка ротація культури в сівозміні, відсутність просторової ізоляції між культурами, що уражуються збудником сірої гнилі, внесення надмірних доз азотних добрив, загущені, забур'янені посіви.

За посушливих умов минулорічної вегетації біла й сіра гнилі соняшника господарського значення не мали. Проте, за підвищеної вологості повітря (понад 60%) і температури 20-28°С у другій половині вегетації наявний запас збудників цих хвороб у грунті може призвести до значного розвитку і поширення гнилей у посівах, переважно лісостепових та деяких степових областей.

За матеріалами служби захисту рослин у минулому році несправжня борошниста роса (пероноспороз) розвивалася в посівах соняшнику від фази 3-4 листків, а перед збиранням культури охопила в цілому 29% площ за ураження 7% рослин. Найпоширенішою вона була в соняшниках АР Крим, Київської, Кіровоградської областей, де осередково хворіли 9-17% рослин. Розвиток і поширення пероноспорозу передбачається за надмірного зволоження й помірної температури, насамперед у першій половині вегетації соняшника, недотримання сівозміни, порушення агротехніки, сівби непротруєним насінням.

Запас інфекції фомозу (здебільшого у Лісостепу) та іржі (переважно у Степу, осередково Лісостепу) на рослинних рештках і в грунті достатній, що б за умов підвищеної вологості повітря та грунту і температури 18-25°С відновився розвиток їх. Поширення у посівах цих хвороб може призвести до значного зниження урожаю соняшнику через випадіння сходів, зменшення асиміляційної поверхні рослин, відмирання уражених листків.
У період вегетації 2009 р. найімовірніше осередкове розповсюдження фомопсису (сіра плямистість) на посівах культури у Кіровоградській, Харківській, Херсонській та суміжних з ними областях (у минулому році було уражено 6-30% рослин за інтенсивності розвитку хвороби 3-20%), де наявний інфекційний запас хвороби, передусім за частих опадів та підвищеної (20-28°С) температури під час бутонізації та цвітіння, може спричинити подекуди масовий розвиток хвороби.

За недотримання сівозміни, порушення агротехніки та сівби сприйнятливих до ураження гібридів соняшнику, переважно іноземної селекції, на посівах культури Донецької, Запорізької, Херсонської, інших областей, паразитуватиме вовчок.

Посіви соняшнику засмічують більше 20 видів бур`янів. Вони різноманітні за видовим складом, біологічними групами та шкідливістю. Найшкідливіші багаторічні бур`яни (осоти рожевий та жовтий), а також високорослі широколисті однорічні (лобода, щириця, амброзія), сильно висушують і виснажують грунт однорічні злакові (куряче просо, мишії, вівсюг). Соняшник володіє високою конкурентною здатністю по відношенню до бур`янів, проте за високої засміченості посівів урожайність його може істотно знижуватися.
Як бачимо, за сприятливих агрокліматичних умов для розвитку вищезазначених шкідливих організмів може значно погіршитися продуктивність культури, і як наслідок, зниження кількості та якості врожаю насіння.
Сільгоспвиробникам для отримання високих врожаїв насіння соняшнику належної якості необхідно чітко дотримуватись технології вирощування культури та системи її захисту. Комплексна система захисту повинна включати в себе організаційно-господарські, агротехнічні, біологічні та хімічні заходи.

Найважливішими заходами у боротьбі з хворобами та спеціалізованими шкідниками є використання сівозміни, вибір відповідних попередників, дотримання просторової ізоляції та оптимального типу основного й передпосівного обробітку грунту залежно від попередника, видового складу бур`янів, стану орного шару грунту тощо.

Вирощування стійких до хвороб гібридів і сортів, районованих в Україні (бажано вітчизняної селекції) економічно найвигідніший шлях зниження втрат від пероноспорозу, гнилей, фомозу, іржі, фомопсису, інших хвороб і вовчка. Токсикація і знезараження насіння надійно захистять проростки та молоді рослини від дротяників і несправжніх дротяників, гусениць підгризаючих совок, довгоносиків та різноманітних хвороб. Сівба якісним насінням в оптимальні строки за рекомендованими нормами висіву і густоти рослин сприятиме швидкому і дружньому їх проростанню.

Боронування та міжрядні рихлення покращать фізіологічний стан молодих рослин та захистять їх від грунтових шкідників. В насіннєвих посівах обов`язково видаляють і знищують рослини уражені несправжньою борошнистою росою. Використання біологічних агентів (яйцеїда трихограми і мухи фітомізи) ефективно обмежує чисельність листогризучих совок, лучного метелика та вовчка соняшникового.

Вчасно і якісно проведені хімічні обробки збережуть посіви від пошкоджень сарановими, попелицею, клопами, іншими фітофагами та масового ураження хворобами.

Десикація посівів перед збиранням за високої вологозабезпеченості обмежить розвиток білої і сірої гнилей. Своєчасне і стисле збирання врожаю з наступним очищенням і доведенням його до необхідної вологості гарантуватиме збереження посівної і товарної якості насіння при зберіганні.

З питань захисту посівів соняшнику та інших агрокультур сільгоспвиробникам радимо звертатися до спеціалістів служби захисту рослин в АР Крим, областях і районах. Вони на місцях нададуть кваліфіковану пораду та допомогу при проведенні фітосанітарних обстежень, визначенні шкідливих організмів, доцільності й строків проведення обробок та захисних заходів.

 

С.В. Довгань,  канд.с.- г. наук, начальник Головдержзахисту
Г.П. Козак, канд.с.- г. наук, головний спеціаліст Головдержзахисту



Корисна інформація | дивіться також
Ботанічна характеристика, види, підвиди та різновидності соняшника
Опис технології
Біологічні особливості соняшника
Вовчок соняшниковий
Прогноз розвитку та розповсюдження шкідників, хвороб і бур`янів у посівах соняшнику та рекомендації щодо їх захисту - Головдержзахист
ГОСТ 22391-89: Подсолнечник. Требования при заготовках и поставках
Убережемо соняшник від хвороб - Головдержзахист

Свіжі обговорення на агро-форумі: Фундук "Трапезунд". ЧП "Ореховод-практик" принимает заказы вегетативных саженцев на осень 2014. Трансгенные козы Коптильные палочки Чем лучше отмывать свинарник? Сосед-захватчик
©agroua.net 2002-2015. Усі права захищені.
Без посилання на сайт "Аграрний сектор України" (agroua.net) перепублікація матеріалів заборонена.