15 вересня 2019р.
про проект | контакти | часті питання | мапа | гостьова книга | English ver.
Аграрний сектор України
 
Рослинництво
Каталог культур
Зернові
Зернобобові
Зернові круп"яні
Овочеві
Ефіро-олійні
Технічні
Кормові культури
Прядильні
Плодові зерняткові
Плодові кісточкові
Горіхоплідні
Ягідні
Виноград
Гриби
Спеції
Декоративні та лікарські
Хімічний захист рослин
Групи культур (культури)
Препарати
Бур'яни
Шкідники
Хвороби
Додаткова інформація
Лікарські рослини
Насінництво
Календар городника
No-Till
Тваринництво та ветеринарія
Технічне забезпечення
Переробка та якість продукції
Економіка
Правове забезпечення та земельні питання
Корисна інформація
Новини
Статистика
Ціни
Аграрна освіта та наука
Дорадництво
Агровебкаталог
Дошка агро-оголошень
Агро-форум
Рослинництво - Ефіро-олійні - Ріпак - Корисна інформація - Прогноз розвитку, поширення шкідливих комах і хвороб в озимих зернових культурах і ріпаку та захист посівів восени 2009 року


Ріпак

Прогноз розвитку, поширення шкідливих комах і хвороб в озимих зернових культурах і ріпаку та захист посівів восени 2009 року

Фітосанітарний стан озимих культур восени поточного року цілком залежатиме відагрокліматичних умов вегетації й по-різному складатиметься в грунтово-кліматичних зонах країни.

Основне завдання аграріїв в цей період полягає у формуванні оптимальної густоти та зимостійкості рослин озимих зернових культур та ріпаку під урожай 2010 року.

Шкідливі комахи, хвороби та бур’яни спроможні зіграти негативну роль у вищезазначеному процесі, зокрема в посівах ранніх строків сівби за теплої затяжної осінньої вегетації. На ранніх сходах озимих зернових культур, які передбачено посіяти на 7,5 млн.га, з них озимої пшениці 6,5 млн. га, повсюди найімовірніше виникнення вогнищ розмноження злакових мух, зокрема шведських, гессенської, пшеничної (чорної злакової), зеленоочки, які пошкоджуватимуть рослини та опомізи пшеничної й озимої мух, що заселятимуть озимі сходи, відкладаючи в ґрунт яйця, з яких навесні виплоджуватимуться личинки й харчуватимуться озиминою. Шведські (вівсяна та ячмінна) і пшенична (чорна злакова) мухи заселяють переважно слабко розкущені рослини на добре прогрітих грунтах. Окрім мух, сходи озимих зернових заселятимуть також сисні комахи (попелиці та цикадки). 

Захисним заходам передують роботи з виявлення шкідливих організмів та встановлення доцільності проведення спеціальних винищувальних робіт. Виявлення дорослих злакових мух, цикадок, попелиць на сходах озимих зернових культур досягається методом косіння ентомологічним сачком. Число помахів залежить від рухливості комах. На молодих злаках для обліку мух роблять 5-10, а цикадок 15-20 помахів за один раз, щоб комахи не порозліталися до уловлювання і обліку. В залежності від кількості мух  можна робити від 10 до 100 помахів сачком. Число помахів приблизно відповідає числу кроків. Для обрахунків на 1 кв.м. кількість усіх зловлених сачком комах помножують на 3 (30% попадання) і ділять на 10. 

Облік заселення й пошкодження озимих посівів внутрішньостебловими шкідниками проводять в кінці осінньої вегетації. Для цього на полі в шахматному порядку відбирають і оглядають рослини із 16 відрізків рядка по 0,5 м (уздовж рядка), що складає 8 погонних метрів рядка і умовно приймається за площу посіву 1 кв.м. Старанно обстежують 50-100 м крайових смуг полів, де кількість комах найбільша. 

Аналізом рослин визначають виявлених за піхвами листків личинок і пупаріїв гессенської, а в середині рослини личинок шведських та пупарії чорної пшеничної мух. Надійніше визначення видів мух здійснюється через діагностику їх личинок і пупаріїїв, що розміщуються в рослинах, подекуди в  грунті. Нагадуємо симптоми пошкодження сходів озимини в осінній період найпоширенішими злаковими мухами, зимуючі стадії яких виявляються через розтин рослин скальпелем.

Гессенська муха: восени до фази кущіння озимих, уже через 48 годин після пошкодження (живлення соком у піхвах листа) нею, листя рослин набувають інтенсивного зеленого кольору, їх ріст затримується в довжину, а пошкоджені стебла сходів помітно товщають. Личинки знаходяться за піхвами листка, де заляльковуються перед зимівлею. Пошкоджені восени сходи можуть загинути, не розкущуючись. 

Шведські мухи: за пошкодження сходів у ранні строки онтогенезу озимих зернових призводять до руйнування конуса наростання стебла, що спричиняє відмирання стебла (генералізоване пошкодження сходів). Уражена до кущіння рослина гине. 

Пшенична (чорна злакова) муха: личинки всередині пагона роблять спіральний хід до конуса ростка (на відміну від личинки шведської мухи, яка рухається вертикально), виїдаючи всі ніжні тканини, підгризають основу центрального листа, через що пригнічується й відмирає центральне стебло. 

Зеленоочка: личинка живиться і зимує всередині стебел сходів озимих хлібів. 

Опоміза пшенична та озима мухи зимують у ґрунті в стадіях відповідно яйця та личинки в яйцевій оболонці, а шкодять личинки мух навесні. Наявність імаго цих мух визначають косінням ентомологічним сачком на сходах озимини. 

За вищезазначеною методикою виявляють також чисельність злакових попелиць. Із немігруючих видів попелиць в озимих посівах найпоширеніші велика і звичайна злакові та ячмінна. Шкідлива дія попелиць зумовлена висмоктуванням поживних речовин з рослин, що пригнічує їх ріст і розвиток, а також токсичною дією слини, яка вводиться комахою в рослини під час харчування. Виділення попелиць порушують фотосинтез та є живильним середовищем сапрофітних мікроорганізмів. А головне, попелиці – переносники вірусних хвороб типу мозаїк та карликовості. 

Найвідчутніший негативний вплив попелиць проявляється за масового заселення рослин у ранні фази розвитку й посушливих умов. Сильне пошкодження сходів озимини призводить до їх загибелі. 

Тому економічний поріг шкідливості попелиць, як і злакових мух, на сходах озимих зернових культур 40-50 екз. на кв.м. 

За теплої затяжної осені уможливлюється пошкодження сходів озимини цикадками. За численних уколів ними висмоктуються поживні речовини, листки знебарвлюються, що пригнічує розвиток і може призвести до загибелі рослин. Жовтувато-фіолетове забарвлення листків сходів озимини – характерна ознака пошкоджень цикадками. Цикадки – переносники вірусних хвороб рослин типу мозаїки. ЕПШ цикадок 50-150 екз. на кв.м, залежно від стану рослин та кліматичних умов вегетації. 

Найнебезпечніше пошкодження сходів до кущіння озимих. За середньодобової температури 13-15 °С і вище, сухої, теплої погоди наприкінці вересня – протягом половини жовтня, передусім у південних областях, заселення сисними та внутрішньостебловими комахами сходів озимини найімовірніше. За таких умов зростає вірогідність безпосереднього пошкодження та ураження рослин вірозами. 

У Степу, подекуди Лісостепу (АР Крим, Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Кіровоградська, Миколаївська, Херсонська обл.) можливе формування передумов значного поширення, інтенсивного розмноження та підвищеної шкідливості хлібного туруна (жужелиці), насамперед за розміщення озимих після стерньового попередника (понад 5% посівів). Тривалість пошкодження озимих турунами восени залежить від вологості ґрунту. У посушливу осінь личинки живляться лише 15-25 днів, за значної кількості опадів до 100 днів. Найбільше потерпатимуть від туруна посіви, розміщенні біля скирт соломи, місць втрати зерна під час збирання, у зниженнях рельєфу. 

Облік чисельності хлібної жужелиці восени проводять перед сівбою озимих і після появи сходів. Перший облік здійснюють методом ґрунтових розкопок 8 ділянок розміром 0,25 м² глибиною до 30 см, які розміщують в шахматному порядку на полях, виділених під посів озимих зернових культур. 

Друге осіннє обстеження проводять після появи сходів озимих культур, що дозволить визначити потребу і строк проведення захисних заходів проти личинок туруна, а також уможливлює прогнозування шкідливості личинок навесні наступного року. Зжований, розмачулений вигляд рослин вказує на пошкодження їх личинками туруна. 

У Степу, Лісостепу, осередково Поліссі помітне зрідження сходів озимини можуть спричинити личинки хлібних жуків, травневих і червневих хрущів,дротяники та несправжні дротяники. Скрізь на забур’янених парових та інших попередників площах озимини можуть створюватися осередки розмноження підгризаючих совок (озимої, окличної), чисельність яких у вогнищах ряду областей східного, центрального та південного Степу, подекуди Лісостепу та Полісся перевищує пороги шкідливості. Ґрунтові шкідники обліковуються через розкопування площ під озимину. 

В умовах затяжної осені може загостритися проблема мишоподібних гризунів, здебільшого полівок (нориць) та мишей, надпорогова чисельність яких відмічається на стерні, багаторічних травах, пізніх просапних культурах Волинської, Донецької, Тернопільської, Хмельницької та інших областей. 

Міграція та розмноження гризунів в озимині передбачається повсюди в жовтні поточного року. 

Обстеження на виявлення гризунів проводять пізно восени перед настанням стійких похолодань, а надалі додатково за потреби. Найпоширеніший метод обліку колоній – маршрутний. По маршруту в 1 км. (1200 чоловічих або 1400 жіночих кроків) по діагоналі поля підраховують кількість колоній у 5-ти метровій смузі. На одному полі кількість колоній завжди складає ціле число. 

Концептуальним напрямком захисту озимих культур є впровадження інтегрованої системи заходів, яка розробляється у відповідності до ґрунтово-кліматичних умов зони вирощування культур. Спочатку складають технологічні карти і визначають календарні строки проведення робіт в розрізі культур і шкідливих організмів. Надалі встановлюють обсяги робіт – від протруювання насіння до післяжнивних заходів, визначають потребу в пестицидах за середньої норми на одиницю площі, підраховують потребу в машинах і апаратурі. 

Захист озимих культур від шкідливих організмів забезпечується через реалізацію організаційно–господарських, агротехнічних, імунологічних, хімічних та біологічних методів. 

Захисна функція організаційно – господарських заходів і прийомів передбачає запобігання масового розмноження шкідників, обмеження розвитку хвороб та бур’янів, підвищення стійкості, витривалості та конкурентну здатність рослин. 

Доречно, зокрема, зазначити, що попередники – пари чисті й зайняті, горох, багаторічні трави, ріпак, баштанні, рання картопля, гречка надійно усуваютьхлібного туруна, злакових кліщів, істотно обмежують шведських, гессенську, інших злакових мух, пшеничного трипса, попелиць, цикадок, хлібних пильщиків, кореневі гнилі, септоріоз, фузаріоз та інші хвороби колосся й зимуючі бур’яни в посівах озимої пшениці. 

Оптимальна агротехніка поєднує дві мети: підвищення продуктивності рослин та обмеження розмноження шкідливих організмів. 

Організаційно-господарські та агротехнічні заходи складають основу систем інтегрованого захисту озимих культур від комплексу шкідливих, зокрема спеціалізованих об’єктів. 

За даними моніторингу, який проводять спеціалісти державних інспекцій захисту рослин, на зернових культурах насіннєва інфекція представлена 3 видами сажки, 8 видами кореневих гнилей, листкову інфекцію викликають 11 збудників грибкового походження, а також мікоплазми і віруси, нараховується 11 видів збудників хвороб колоса, з яких найнебезпечніший фузаріоз, зокрема Fusarium graminearum, через розвиток якого в зерні накопичуються небезпечні мікотоксини. Це захворювання має місце в господарствах південно-західних та центральних областей Лісостепу. 

Одним із основних джерел інфекції є насіннєвий матеріал. А тому протруювання насіння обов’язкова і важлива ланка в технології вирощування зернових культур, яка уможливлює збереження рослин на ранніх найуразливіших фазах їх розвитку. Цього року хліборобам необхідно підготувати для сівби біля 1,7 млн. тонн насіння озимих культур, зокрема 1,3 млн. тонн озимої пшениці. Кінцевою операцією у підготовці насіння до сівби є хімічне оздоровлення його, тобто нанесення пестициду на насіння для знищення зовнішньої і внутрішньої інфекції. 

Протруюють лише насіння кондиційне за всіма показниками згідно стандарту ДСТУ 4138-2002. Це можна робити завчасно (за 2-3 тижні) або перед сівбою. Системними протравниками, які знищують зовнішню і внутрішню інфекцію, краще оздоровлювати насіння за день, або в день сівби. 

У Степу та південному Лісостепу проти хлібного туруна, підгризаючих совок, дротяників, личинок хрущів, інших ґрунтових шкідників у разі сівби після колосових попередників за 1-5 днів до сівби насіння обробляють круїзером, іншими пестицидами з метою токсикації його та проростків. 

Для протруювання насіння зернових культур на ринку пестицидів країни в достатній кількості є понад 50 препаратів перевірених щодо ефективності і зареєстрованих для використання в країні. 

Вибір препаратів визначається за результатами фітоекспертизи насіння, яку проводять в регіонах спеціалісти державних інспекцій захисту рослин і насіннєвих. 

Процедура протруювання виконується лише за допомогою типових стандартних та спеціальних самохідних машин типу ПС-10,3, ПСШ-5, “Мобітокс”, ПК-20, АПЗ-10 та інших. Це загалом шнекові, барабанні та камерні агрегати, які забезпечують необхідне насичення отрути на насінні. 

В цілому такими машинами і агрегатами господарства країни забезпечені в межах 83% за потреби 12,0 тис. штук. Викликає стурбованість недостатнє оснащення апаратурою та машинами для  протруювання насіння, зокрема осінньої посівної компанії, господарств Волинської, Запорізької, Івано-Франківської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Чернігівської областей, де потреба в цій техніці забезпечується на 65-75% (за оперативними даними державних інспекцій захисту рослин АР Крим і областей). Безперечно, організаціі протруювання насіння озимих культур скрізь, і насамперед в означених областях слід приділити особливу увагу, та не зволікати. 

Агрокліматичні умови цьогорічної вегетації сприяли масовому розвитку та поширенню різноманітних хвороб зернових культур (альтернаріоз, бактеріоз,септоріоз, фузаріоз, сажкові, іржасті, борошниста роса), збудники більшості з яких виявлені фітопатологічним аналізом насіння озимих пшениці та ячменю більшості областей. Значна частина збудників перебуває на рослинних рештках у природі й залишається джерелом інфекції. 

Порушення традиційних систем сівозміни, підготовки ґрунту чи мінімалізація останньої, несбалансоване удобрення полів, впровадження нестійких до патогенів сортів провокують розвиток шкідливих організмів. Тому сільгоптоваровиробники вдаються до потужних, а головне швидкодіючих методів, зокрема хімічного. Однак, не ставиться завдання тотального знищення шкідливих комах, а лише контролюється їх чисельність до господарсько та екологічно невідчутного рівнів. 

Для цього всі хімічні обробки проводять лише після ретельних обстежень та встановлення економічних порогів чисельності, за яких роботи з використання дорогих хімічних засобів захисту рослин будуть рентабельними. З цією метою практикують проведення локальних обробок посівів в місцях скупчення (вогнищах) шкідників. 

Так, на добре розвинених посівах озимих ранніх строків сівби за теплої погоди на початку заселення цикадками, попелицями, злаковими мухами, обробки проводять в крайових смугах, за масового заселення всуціль полів. Для цього використовують актару, 0,1-0,14 кг/га, альфагард, 0,15 л/га, данадим 400, 1-1,5 л/га, діазол, 1,5-1,8 л/га, енжіо, 0,18 л/га, карате зеон, 0,15 л/га, Бі-58 новий, 1,5 л/га, сумі-альфа, 0,3 л/га, фастак, ф’юрі, 0,1 л/га, інші. 

Хімічні заходи захисту від туруна доцільні за наявності 1-2 личинок у фази сходи – 3 листок. Для цього ефективні альфагард, 0,15 л/га, дамаск, діазинон, діазол, 1,5-1,8 л/га, дурсбан, 1-1,5 л/га, нурел Д, 0,75-1 л/га, маршал, 0,8-1,2 л/га. 

Мишоподібні гризуни обмежуються в чисельності за наявності 3-5 жилих колоній на гектарі. Для цього використовуються родентициди. Здебільшого це отруєні зернові принади: роденфос, бактороденцид, бродисан А, ратрон, гранульована принада, по 3 гр. в нору, шторм, 0,005% воскові брикети, 0,7-0,15 кг/га, інші.

За достатньої зволоженості повітря в разі теплої затяжної осені ймовірний розвиток хвороб озимини, зокрема кореневих гнилей, борошнистої роси, бурої листкової іржі, септоріозу, інших плямистостей листя.

Потреба в оздоровленні посівів озимої пшениці, зокрема ранніх строків сівби може наступити під час кущіння за 1% інтенсивності ураження борошнистою росою, бурою листковою іржею, 5% септоріозом, іншими та достатньої зволоженості, для чого використовують системні фунгіциди: альто супер, 0,4-0,5 л/га, дерозал,імпакт, 0,5 л/га, міраж, імпакт Т, 1 л/га, рекс Т, 0,5-1 л/га, тілт, тірекс, 0,5 л/га, фолікул, 0,5-1 л/га, фундазол, 0,3-0,6 кг/га та аналоги. 

В разі співпадання строків захисту посівів від шкідливих комах і хвороб, обприскування поєднують в один технологічний прийом, використовуючи суміші фунгіцидів з інсектицидами. 

В сучасній структурі посівних площ 50% і більше займають зернові культури, які здебільшого й є основними попередниками ріпаку. Озиму культуру ріпаку цього року розміщено на площі понад 1,0 млн. га. Захист від ураження хворобами та поширення шкідників на початкових фазах росту озимого ріпаку передбачає обов’язкове протруювання насіння дозволеними для цього препаратами на вказану площу в обсязі біля 5 тис. тонн.

Зимостійкість та продуктивність ріпаку значною мірою визначається густотою рослин. 

Найоптимальніша – 80-100 рослин на кв.м. Її забезпечує норма висіву 0,9-1,3 млн. схожих насінин на 1 га або 4-6 кг/га в залежності від строків сівби, які для ріпаку мають вирішальне значення. 

Допустимі строки сівби по зонах – 10 серпня – 5 вересня. За пізньої сівби рівень перезимівлі  знижується. Утворення розетки 6-10 листків за висоти рослин 10-15 см, а точки росту до 1 см над поверхнею ґрунту найсприятливіші для доброї перезимівлі. Дуже важлива для проростання та початкового розвитку ріпаку наявність вологи в ґрунті. 

Агротехнічні заходи догляду за посівами озимого ріпаку, зокрема неглибоке розпушування міжрядь у фазах сходів-перших справжніх листків та прорідження і підгортання рослин перед входженням у зиму, підвищують їх зимостійкість та опірність до несприятливих умов. 

Повсюди небезпеку для сходів культури, передусім за теплих посушливих умов, створюватимуть хрестоцвіті блішки, підгризаючі і листогризучі совки, білани, попелиці, ріпакові пильщик і листкоїд, ґрунтові шкідники, мишоподібні гризуни. 

У Поліссі й Лісостепу тепла з частими дощами погода сприятиме розвитку й розповсюдженню гнилей, пероноспорозу, фомозу, альтернаріозу, циліндроспоріозу, інших хвороб. 

Обстеження та визначення доцільності хімічного захисту озимого ріпаку восени проводять у відповідності з загальноприйнятими методами, якими володіють спеціалісти із захисту рослин в регіонах. Сходи озимого ріпаку за наявності 3-5 блішок на кв.м. і сухої (t°>15°С) погоди обприскують сумі-альфа, 0,3 л/га, альфагардом 0,15 л/га. 

Під час утворення розетки від ріпакового пильщика й листкоїда (3 екз. на кв.м), капустяних біланів і совки (2 гусениці на кв.м), хрестоцвітих клопів і інших озимий ріпак обприскують децисом профі, 0,07 л/га, бульдоком, 0,3 л/га,парашутом, 0,75 л/га, шаманом, 0,5-0,6 л/га.

За появи симптомів борошнистої роси, альтернаріозу, сірої гнилі, септоріозу тощо рослини оздоровлюють ридомілом голд МЦ, 2,5 кг/га, містиком, 1 л/га, іншими. 

У фазі 4-5 листків озимий ріпак обприскують фунгіцидами: фортецею, 1 л/га, містиком, оріусом, 0,5-0,75 л/га, тилтом, 0,5 л/га за наявності інфекції альтернаріозу, циліндроспоріозу, фомозу, склеротиніозу. Це оздоровлення рослин підвищує їх стійкість до екстремальних погодних умов. 

Переростання та покращення перезимівлі стимулює обробка карамбою, 0,75-1,25 л/га у фазі 5-6 листків культури. 

Очищення плантацій озимого ріпаку від небажаної рослинності досягається проведенням передпосівної обробки ґрунту та використанням гербіцидів відповідного спектру дії. 

Метою захисту озимих зернових і ріпаку має бути обмеження чисельності шкідливих організмів до економічно і господарсько невідчутних рівнів. Хімічні обробки слід проводити у відповідності з визначеними спеціалістами економічними порогами шкідливості, та суворим дотриманням техніки безпеки. Регулярні обстеження і своєчасний захист озимини попередить ускладнення фітосанітарного стану, сприятиме успішній перезимівлі хлібів та ріпаку.

 

Начальник Головдержзахисту С.В. Довгань 

Начальник відділу прогнозування і фітосандіагностики О.М. Орлова



Корисна інформація | дивіться також
Ботанічна характеристика ріпаку
Біологічні особливості та технологія вирощування ріпака
Захист ріпаку від хвороб та шкідливих організмів - Агросфера
Прогноз розвитку, поширення шкідливих комах і хвороб в озимих зернових культурах і ріпаку та захист посівів восени 2009 року
Агрометеорологічні умови осіннього періоду 2009 р. в Україні - відділ агрометеорології Укргідрометеоцентру
ГОСТ 10583-76: Рапс для промышленной переработки. Технические условия

Свіжі обговорення на агро-форумі: Правильная посадочная яма! Готовим сад к новой посадки. Правильная посадочная яма | Готовим сад к новой посадки Решил заняться рисом. Какая техника нужна? Гусеничная пара - кто что знает? УВР-решета для зерноуборочных комбайнов. Отзывы.
©agroua.net 2002-2015. Усі права захищені.
Без посилання на сайт "Аграрний сектор України" (agroua.net) перепублікація матеріалів заборонена.