|
Печериці |
Культиваційні споруди для вирощування печериць |
Печерицю вирощують в спеціалізованих спорудах - печеричницях,
а також в різноманітних пристосованих приміщеннях: підвалах,
утеплених сараях, погребах, овочевих теплицях, каменоломнях,
шахтах, парниках тощо. Однак, усі пристосовані споруди
не мають умов, які б повністю відповідали біологічним
особливостям культури, тому їх необхідно оснащувати пристроями
для створення оптимальних параметрів мікроклімату.
Основні вимоги до культиваційних споруд для вирощування
печериці наступні:
1. Повинна підтримуватись постійна температура при незначному
її коливанні відповідно з вимогами культури за періодами
вирощування.
2. Приміщення повинно бути вентильованим, з рівномірним
розподілом повітря.
3. Повинно мати достатню вологоізоляцію, яка б дозволяла
підтримувати вологість повітря на рівні 90% з коливаннями
± 5%.
4. Не повинно проникати пряме сонячне світло.
5. Розмір і конфігурація повинні дозволяти виконувати
основні виробничі операції механізованим способом. Тривалість
виконання найбільш трудомістких операцій - не більше одного
робочого дня.
Відповідно до вказаних вимог найбільш придатними для вирощування
культури є спеціалізовані споруди (печеричниці), а також
каменоломні, печери й підвали, обладнані для виробництва
грибів.
Печеричниці - це споруди спеціально побудовані для культивування
грибів з урахуванням усіх біологічних особливостей культури.
Печеричниця для вирощування грибів представляє собою блоки
камер культивування, розміщені одним або двома рядами
в споруді ангарного типу. Між ними проходить центральний
технологічний коридор, вздовж протилежних торцевих камер
є широкі коридори, які дозволяють механізовано проводити
роботи із завантаженням і видалення субстрату, нанесення
покривного матеріалу тощо. Печеричниця складається з камери
для пастеризації і кондиціонування субстрату, камери для
пророщування міцелію і камери вирощування. При загальній
тривалості циклу культивування 12 тижнів у складі комплексу
повинні бути мінімум дві камери пастеризації субстрату,
дві камери для пророщування міцелію і 9 камер вирощування.
Мінімальна площа печеричниці складає 0,36, оптимальна
- 0,7 га корисної площі.
Застосування в практиці грибівництва нового способу пастеризації
субстрату і пророщування міцелію "в масі" пов'язане
з деякими змінами планування печеричниць. Використання
в технологічному процесі вирощування приготування компосту
"в масі" перетворює однозональну систему в багатозональну.
Печеричниця при такій системі культивування представляє
собою блок приміщень, мінімальна кількість яких наступна:
два тунелі пастеризації субстрату "в масі",
два тунелі для пророщування міцелію "в масі"
і вісім камер вирощування грибів. Мінімальна загальна
площа камер вирощування складає 0,32 га.
При вирощуванні печериць у підвалі необхідно, щоб він
не був дуже сирим і в нього не потрапляли грунтові й
верхові води, а температура в холодну пору року не опускалась
нижче 12-150С. Обов'язковим є обладнання
таких споруд системою вентиляції з механічними фільтрами.
Якщо площа підвалу велика, то доцільно розділити його
на декілька окремих відсіків, щоб мати можливість виконувати
технологічні операції на протязі одного робочого дня.
Найбільш зручними для вирощування шампіньйонів з підземних
приміщень є каменоломні і печери, розміщені на глибині
20-25 м від поверхні, які мають зручні під'їзні шляхи
і можливість обладнання системою вентиляції. Як правило,
температура і вологість повітря в них на вказаній глибині
практично стабільні протягом всього року і становлять
12-150Сі 85-90% відповідно, що дозволяє цілорічно
їх використовувати.
|
|