16 грудня 2019р.
про проект | контакти | часті питання | мапа | гостьова книга | English ver.
Аграрний сектор України
 
Рослинництво
Каталог культур
Зернові
Зернобобові
Зернові круп"яні
Овочеві
Ефіро-олійні
Технічні
Кормові культури
Прядильні
Плодові зерняткові
Плодові кісточкові
Горіхоплідні
Ягідні
Виноград
Гриби
Спеції
Декоративні та лікарські
Хімічний захист рослин
Групи культур (культури)
Препарати
Бур'яни
Шкідники
Хвороби
Додаткова інформація
Лікарські рослини
Насінництво
Календар городника
No-Till
Тваринництво та ветеринарія
Технічне забезпечення
Переробка та якість продукції
Економіка
Правове забезпечення та земельні питання
Корисна інформація
Новини
Статистика
Ціни
Аграрна освіта та наука
Дорадництво
Агровебкаталог
Дошка агро-оголошень
Агро-форум
Рослинництво - Гриби - Печериці - Корисна інформація - Субстрати, їх склади і способи підготовки


Печериці

Субстрати, їх склади і способи підготовки

Субстрати для культивування печериці називають компостами, а процес їх приготування - компостуванням або ферментацією. Компостування полягає у перетворенні мікроорганізмами поживних речовин складових компонентів компосту у форми, доступні для міцелію гриба і знищенні під впливом підвищеної температури патогенних мікроорганізмів і шкідників. Існує 3 види компостів: натуральні, напівсинтетичні і синтетичні. Натуральні готують на основі кінського гною. Основою напівсинтетичних (містять до 20% кінського гною) і синтетичних (кінський гній взагалі відсутній) є солома злаків. До неї додають органічні матеріали і мінеральні добрива, які забезпечують суміші подібність за структурою і вмістом елементів до натурального субстрату. Склади найбільш поширених у світовому і українському грибівництві компостів наведені в табл.

Метою підбору компонентів субстратів є досягнення в них оптимальної структури і вмісту елементів живлення. Компост повинен містити азоту - 1,8-2,0%, фосфору - 0,8-1,0%, калію - 1,3-1,5%, кальцію - до 3,0% (на суху Склади печеричних компостів речовину).
Розробник компосту

Вміст складових елементів, кг

солома кінський гній курячий послід гній врх качани кукурудзи солодові ростки сечовина сульфат амонію суперфосфат аміачна селітра крейда гіпс
 
Н а т у р а л ь н і
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАНУ
1000
4000
-
-
-
-
10
10
10
-
15
60
Цв. Ранчева
-
1000
-
-
-
-
4
-
22
10
-
22
 
Н а п і в с и н т е т и ч н і
В.К. Орєхов і А.А. Жемойц
-
1000
50
-
-
-
-
-
-
-
-
22,5
Л.А. Дєвочкін
1000
1000
800
-
-
-
20
-
-
-
-
60
Цв. Ранчєва
100
215
150
-
250
-
4,5
-
-
13
-
60
Інститут ботаніки
1000
2000
400
-
-
-
18
15
-
-
15
60
 
С и н т е т и ч н і
І.К. Веддер
1000
-
400
-
-
-
25
-
-
-
-
60
Г.І. Бондаренко і Г.Л. Сємєнкова
-
-
-
600
300
80
-
-
-
-
-
60
Інститут ботаніки
1000
-
640
-
-
-
5
-
-
-
15
60
- " -
1000
-
550
-
-
50
5
-
-
-
-
60
- " -
1000
-
1000
-
-
-
-
-
-
-
-
60

Особливу увагу слід звертати на вміст азоту для того, щоб довести його за рахунок мінеральних добавок до оптимальних параметрів. Методика розрахунку кількості азоту в субстраті наведена в табл.

Для отримання повноцінного компосту суміш його складових частин потрібно піддати ферментації. Її метою є створення селективного середовища для росту міцелію печериці, яке б забезпечувало поживними речовинами грибницю, але було непридатним для конкуруючих мікроорганізмів. Під впливом ряду факторів (температури, вологості, аерації і рН) проходить активна життєдіяльність мікроорганізмів, які використовують органічні речовини вихідного субстрату, одночасно утворюючи поживні речовини (лігнін-протеїновий комплекс) для розвитку міцелію печериці.

Існує два способи компостування: традиційний і сучасний. Вони відрізняються тим, що при першому весь процес ферментації закінчується в бурті за 16-21 добу, тобто за одну фазу, а при сучасному - за дві. Перша фаза компостування - спонтанна ферментація - проходить у буртах, а друга - пастеризація і кондиціонування - в пастеризаційних камерах за контрольованих умов. Завданням обох способів компостування є підготовка субстрату з такими фізико-хімічними властивостями:

пружністю: солома повинна легко розриватись і мати поверхню темно-коричневого кольору;

вологістю: після першої фази ферментації - 72-74% (при стискуванні компосту в руці між пальцями витікає вода); після другої - 65-68% (при стискуванні - між пальцями з'являються краплі води);

оптимальною реакцією середовища: рН біля 7,0;

відсутністю запаху аміаку.

За технікою компостування приготування натуральних компостів практично не відрізняється від виготовлення напівсинтетичних і синтетичних. Важливу роль в отриманні останніх відіграє попереднє зволоження основного компоненту - соломи - протягом 7-10 діб. За цей період 1 т її вбирає біля 3т води.

Методика розрахунку вмісту загального азоту у печеричному компості
Матеріал
Сирамаса,кг
Вологість,%
Суха речовина, кг
Вміст азоту
Необхідно додати до 2%
%
кг
%у суміші
%
кг
Солома
1000
15
850
0,5
4,25
-
-
-
Кінський гній
1000
50
500
1,3
6,50
-
-
-
Курячий послід
800
40
480
3,5
16,80
-
-
-
Разом
2800
-
1830
-
27,55
1,50
0,5
9,15
Добавки:карбамід
20
-
20
46
9,20
-
-
-
Всього
2820
-
1850
-
36,75
2,0
-
-

Зволожену солому з додаванням курячого посліду, або кінський гній, укладають у бурт, де проходить перша фаза компостування - спонтанна ферментація. Ширина бурта - 1,5-2,5 м, висота - 1,5-2,0 м, довжина - довільна. В бурт вносять гіпс і мінеральні добавки. Поступово температура всередині досягає його 50-600С. Через кожні 3-5 діб необхідно перебивати (перелопачувати) компост. Поливають бурт весь час, але після третього перелопачування - дуже обережно, оскільки при надмірному зволоженні компост може бути клейким. Період спонтанної ферментації триває в середньому 16-21 добу. Після закінчення першої фази компостування субстрат при традиційному способі переносять у культиваційну камеру, де вкладають в грядки, ящики, стелажі чи поліетиленові мішки. На цьому процес приготування вважається закінченим і компост інокулюють міцелієм.

При сучасному способі - субстрат після першої фази переносять у спеціальні приміщення, де проводять його пропарювання - другу фазу ферментації. Вона є невід'ємною частиною сучасного виробничого циклу вирощування печериці. З введенням пастеризації і кондиціонування субстратів середня врожайність грибів зросла більше, ніж на 100%. Існує декілька способів пропарювання компосту: звичайний - в ящиках або стелажах у культиваційному приміщенні, новий - в тунелі. Їх загальною метою є підвищення якості субстрату і усунення при цьому конкуруючих та патогенних мікроскопічних грибів, а також шкідників (нематод, кліщів, мух, комарів тощо). Другу фазу ферментації поділяють на два етапи:

А. Пастеризація - коли температуру компосту підвищують до 55-600С на 6-12 год., що є достатнім для знищення небажаних мікроорганізмів й шкідників. Така температура сприяє розвитку корисних термофільних бактерій і актиноміцетів.

Б. Кондиціонування - проходить в наступні 2-7 діб при температурі 45-550С. Метою його є стимуляція росту корисних мікроорганізмів, а також завершення виділення аміаку.

Друга фаза компостування проходить наступним чином. Субстрат після спонтанної ферментації набивають в ящики, на стелажі й ущільнюють до висоти 20 см при звичайному способі пропарювання, або вкладають в тунелі шаром 1,8-2 м - при термообробці "в масі". З допомогою пари температуру повітря підвищують до 57-600С. У цей час температура субстрату збільшується від поверхні (55-570С) до внутрішніх шарів, де часто досягає 600С. Таку температуру необхідно підтримувати протягом 5-6 год. Після цього подачу пари припиняють і починають вентиляцію таким чином, щоб температура компосту протягом 6 год. утримувалась на рівні 55-570С. Потім починають кондиціонування. Для цього збільшують вентиляцію, щоб температура компосту знижувалась рівномірно на 1-1,50С за добу. В цей період субстрат самонагрівається, і всередині температура може досягти 52-540С, а температура повітря - 39-420С. Чим більша різниця між цими температурами, тим активніше проходить процес ферментації, а значить якіснішим буде компост. Кондиціонування закінчують через 7 днів при повній відсутності запаху аміаку. Після цього охолоджують субстрат до температури 25-280С шляхом сильної продувки. Компост вважається готовим, і його завозять у приміщення, де буде проходити культивування.



Корисна інформація | дивіться також
Ботанічні та біологічні особливості печериць
Системи і способи вирощування печериці
Культиваційні споруди для вирощування печериць
Одержання садивного матеріалу для вирощування печериць
Субстрати, їх склади і способи підготовки
Висівання міцелію
Приготування і нанесення покривного грунту, збирання, сортування та упаковка врожаю
Болезни шампиньонов: Мокрая гниль, микогон (Mycogone perniciosa)
Болезни шампиньонов: Сухая гниль, вертициллез (Verticillium fungicola)
Болезни шампиньонов: Зеленая плесень, триходерма (Trichoderma harzianum)
Болезни шампиньонов: Паутинистая плесень, дактилиум (Dactilium dendroides)
Бактериальная пятнистость, бактериоз (Pseudomonas tolaasi)
Болезни шампиньонов: Копринус, чернильный гриб
Вредители шампиньонов: Грибные мухи

Свіжі обговорення на агро-форумі: Агро-выставка RAMAVA видео Чем лучше отмывать свинарник? Трапензунд, Керасунд (черенкование) АВД для сельского хозяйства Годівничка, дуже гарний подарунок зимньому саду | Как сделать и для чего
©agroua.net 2002-2015. Усі права захищені.
Без посилання на сайт "Аграрний сектор України" (agroua.net) перепублікація матеріалів заборонена.