03 квітня 2020р.
про проект | контакти | часті питання | мапа | гостьова книга | English ver.
Аграрний сектор України
 
Рослинництво
Каталог культур
Зернові
Зернобобові
Зернові круп"яні
Овочеві
Ефіро-олійні
Технічні
Кормові культури
Прядильні
Плодові зерняткові
Плодові кісточкові
Горіхоплідні
Ягідні
Виноград
Гриби
Спеції
Декоративні та лікарські
Хімічний захист рослин
Групи культур (культури)
Препарати
Бур'яни
Шкідники
Хвороби
Додаткова інформація
Лікарські рослини
Насінництво
Календар городника
No-Till
Тваринництво та ветеринарія
Технічне забезпечення
Переробка та якість продукції
Економіка
Правове забезпечення та земельні питання
Корисна інформація
Новини
Статистика
Ціни
Аграрна освіта та наука
Дорадництво
Агровебкаталог
Дошка агро-оголошень
Агро-форум
Рослинництво - Технічні - Картопля - Корисна інформація - Особливості фітосанітарного стану картоплі та овочевих культур цьогорічної вегетації - Головдержзахист


Картопля

Особливості фітосанітарного стану картоплі та овочевих культур цьогорічної вегетації - Головдержзахист

За традицією, восени кожний господар підводить підсумки своєї нелегкої праці  протягом року, а разом з тим намагається  спрогнозувати долю майбутніх врожаїв.

Оцінюючи ситуацію з фітосанітарного  стану сільськогосподарських угідь  цьогорічної вегетації, можна стверджувати,  що  вона була доволі  складною. Про це  свідчать звітні  матеріали державних  інспекцій захисту рослин АР Крим і  областей щодо моніторингу розвитку і розповсюдження шкідливих комах і хвороб,зокрема в овочевих культурах.

 Вегетаційний період 2010 р. за комплексом погодних умов був екстремальним,особливо для овочівництва. Вологість повітря, яка знижувалася до критичних меж, що обумовило порушення водного балансу рослин і масове в’янення, тривалі високі температури повітря, які спричиняли передчасне припинення вегетації рослин,інтенсивний розвиток сисних, листогризучих шкідників та деяких хвороб, значно ускладнили формування високоякісного врожаю овочевих культур.

Цього року проти шкідливих об’єктів картоплі захищено 1817 тис. га, з них, фунгіцидами проти хвороб 384 тис. га, інсектицидами проти шкідників – 1433тис. га, а овочевих та баштанних культур відповідно 297; 145; 152 тис. га.

 Щороку найбільшої шкоди пасльоновим культурам, зокрема картоплі, томатам,  баклажанам повсюди завдає колорадський жук (фото з права),  найнебезпечніший фітофаг. Цьогорічної  вегетації він заселяв та пошкоджував переважно в  середньому та сильному ступенях 40-100%  виробничих і присадибних плантацій зазначених  культур. Умови жаркого спекотного літа з  дефіцитом опадів в Степу та Лісостепу областях  сприяли прискореному розвитку усіх стадій шкідника. Поряд з цим фітофагом, плодами томатів харчувалися гусениці бавовникової, городньої, томатної (карадрина) совок,які в осередках АР Крим, Донецької,Запорізької, Луганської, Миколаївської, Одеської, Черкаської, інших областей пошкодили 5-12, макс. 45% плодів.

Фітофтороз, альтернаріоз,  захворювання  якими відмічали в усіх зонах вирощування картоплі, томатів протягом вегетації, розвивалися здебільшого помірно.

Рясні осередкові, подекуди зливового характеру дощі за підвищеної температури в червні– липні сприяли ураженню фітофторозом, альтернаріозом 30-80, макс. 100% рослин (Закарпатська, Рівненська, Івано-Франківська, Чернівецька, ін. обл.). Хвороби призвели до раннього висихання бадилля. Чергування вологих і засушливих періодів у більшості степових, лісостепових, поліських областей зумовили інтенсивний розвиток на рослинах пасльонових культур верхівкової гнилі (17-53%), чорної бактеріальної плямистості(16-25, макс. 60% у Миколаївській обл.), ризоктоніозу, чорної ніжки, вірусних хвороб, якими було уражено 12-100% рослин на 45-100% обстежених площ.

Надалі умови жаркої посушливої погоди другої половини вегетації на переважній території країни дещо стримували розвиток вищезазначених хвороб.

У 2011р. за значного запасу інфекції в рослинних рештках вищезазначені хвороби  розвиватимуться повсюдно, передусім у ранніх  насадженнях картоплі, томатів за умов прохолодної дощової погоди, температури повітря 12-20°С,  відносної вологості повітря понад 70%. У разі  утримання такої погоди протягом 10-12 днів ознаки  хвороб проявляться на середньостиглих і пізніх сортах.  За вказаних умов на сприйнятливих сортах можливий  епіфітотійний розвиток, що найімовірніше відбуватиметься в Поліссі та Лісостепу. На середньо стійких сортах можливий помірний розвиток, на відносно стійких - від слабкого до помірного. За умов посушливого літа хвороби розвиватимуться здебільшого на середньостиглих та пізніх сортах після цвітіння.

Як засвідчують результати фітоекспертизи, повсюди у бульбах зібраного врожаю картоплі виявляли фітофтороз, ризоктоніоз, фомоз, звичайну паршу, сухі гнилі, чорну,  кільцеву гниль. Наявність хворих бульб за неправильного зберігання може призвести до втрат товарної і насіннєвої картоплі. Зважаючи на вищевказане, поширення й розвиток хвороб бульб у 2011р. спостерігатиметься за використання вироджених і хворих бульб у насіннєвому матеріалі, за погодних умов, сприятливих для  розвитку хвороб картоплі, та недотримання агротехнічних і спеціальних хімічних захисних заходів.

Заходи захисту картоплі від шкідників і хвороб розроблені науковцями Інституту  картоплярства НААНУ. Цими заходами хімічний  захист картоплі проти колорадського жука, який  комфортно відчуває себе на присадибних ділянках  монокультури, передбачено за масового з’явлення  личинок першого-другого віків, їх чисельності  10-20 екз. на кожному з 8-10% заселення кущів  картоплі. Оздоровлення картоплі від фітофторозу,  який також став постійним супутником цієї культури, рекомендують у фазі бутонізації-цвітіння через профілактичні обробки фунгіцидами системно-контактної дії, а надалі лише контактної.

У  посадках капусти, особливо незахищених інсектицидами, рослинам завдавали  відчутної шкоди гусениці листогризучихсовок,  біланів. Жарка, суха погода другої половини літа  сприяла масовому розвитку капустяної молі,  повсюди зросла чисельність та шкідливість  хрестоцвітих блішок (на фото пошкодження капусти хрестоцвітними блішками). Висока плодючість  капустяної попелиціза  сприятливих погодних  умов (тепла весна та підвищений тепловий режим  протягом всього вегетаційного періоду)  уможливила зростання чисельності та відчутної  шкідливості фітофага на редисці та капусті усіх  строків дозрівання. Середній та сильний ступінь  заселення вищезазначеними фітофагами відмічався   на 60-100% рослин капусти на плантаціях Вінницької, Волинської, Запорізької, Донецької, Житомирської, Київської, Луганської, Сумської, Черкаської, Херсонської, інших областей.

Прояв і поширення бактеріозів капусти відмічено в усіх зонах вирощування  культури. Жарка посушлива погода в липні–  серпні стримувала розвиток хвороби. Перед  збиранням урожаю на судинний та слизовий   бактеріози хворіли 5-30%, осередково в  плантаціях культури майже всіх зон вирощування  проявлялися ознаки фомозу, пероноспорозу. У  2011р. поширення та інтенсивність розвитку  вищезазначених хвороб залежатиме передум від погодних умов.

 Одне з найпоширеніших грибкових захворювань цибулі - пероноспороз (фото з права), як і  прогнозувалось, у більшості областей розвивався в  межах від середнього до епіфітотійного рівнів.

Хворобою було охоплено 80-100% рослин (АР  Крим, Вінницька, Запорізька, Івано-Франківська,  Львівська,  Рівненська, інші  області). Запас інфекції  збудника пероспорозу скрізь значний тому, в  2011р. ймовірний повсюдний розвиток хвороби,  зокрема  на  сприйнятливих сортах цибулі, за  можливого підсилення інтенсивності в повторних посівах та високої вологості повітря йпомірних температур протягом весняно-літнього періоду.

Високий рівень розвитку та шкідливості цибулевої мухи(на фото з права пошкодження цибулевою мухою) відмічався повсюди,  осередково розвивались цибулевий прихованохоботник,  цибулевий мінер.За жаркого посушливого літа в АР  Крим,  Донецькій, Одеській областях інтенсивно  розвивався цибулевий (тютюновий) трипс. Найімовірніше  розвиток вищезазначених фітофагів у 2011 р. буде на рівні  показників цьогорічної вегетації, передусім у приватних господарствах степових областей.

За умов достатньої зволоженості першої половини вегетації, особливо у  загущених, розташованих біля водойм та  зрошуваних  посівах моркви відмічались підвищена  чисельність та шкідливість морквяної мухи,  пошкодження якою в подальшому негативно вплине   на лежкість  коренеплодів. Суха жарка погода другої   половини вегетації сприяла інтенсивному  розмноженню морквяних листоблішок та попелиці,  шкідлива діяльність яких проявлялась в пригніченні  росту та деформації листків.

У більшості областей Степу та Лісостепу,  осередково Поліссі 14-40% рослин баштанних  культур заселяли баштанна попелиця і тютюновий  трипс.У 2011р. в разі помірної вологої погоди  вегетаційного періоду повсюди ймовірний масовий розвиток вищезазначених шкідників. Ознаки бактеріозу, пероноспорозу, антракнозу проявились на 8-28, макс. 100% рослин (Рівненська, Чернівецька, Хмельницька обл.). У 2011 р. наявні запаси інфекції хвороб баштанних культур за умов помірно-теплої погоди і високої вологості повітря можуть повсюдно викликати розвиток бактеріозу, антракнозу,а за різких перепадів температури і рясних рос – пероноспорозу. Оптимальними умовамидля борошнистої роси будуть температури 25-27ºС і відносна вологість повітря 20-80%.

Всі вищезазначені шкідники й хвороби картоплі та овочевих культур в разі несвоєчасного проведення захисних заходів можуть звести нанівець  зусилля господарників щодо одержання врожаю товарної якості.  Тому, на плантаціях цих культур має бути зосереджена увага щодо захисту рослин з боку спеціалістів державної служби захисту рослин і аграріїв.

Враховуючи специфіку використання овочевої продукції, контроль та регулювання чисельності, розвитку й розповсюдження основних шкідливих організмівслід здійснювати через проведення заходів найбезпечніших для культур, навколишнього середовища з вибірковим впливом на шкідливі організми й запобігання накопичення надлишкової кількості пестицидів у продукції.

Ефективно обмежує негативний вплив шкідливих організмів на овочеві та баштанні культури якісне і своєчасне проведення комплексу заходів – агротехнічних, які сприяють найкращому росту і розвитку рослин, профілактичних, які перешкоджають нагромадженню шкідників і хвороб, та винищувальних – хімічних і біологічних.

Кожний сільгоспвиробник добре розуміє, що запорукою отримання високих врожаїв, зокрема картоплі, овочевих і баштанних культур, є використання якісного насіннєвого матеріалу високих репродукцій. Створення та впровадження стійких до шкідливих організмів сортів і гібридів у відповідних грунтово-кліматичних зонах.

Проведення фіточищення насіннєвих посівів картоплі, своєчасне сортооновлення і сортозаміна дозволять стримати їх розвиток та поширення. Важливим є також використання районованих сортів вітчизняної селекції, адаптованих до грунтово-кліматичних умов з високими показниками стійкості до найшкодочинніших хвороб.

Оздоровлення насіннєвого матеріалу бульб забезпечується періодичним його перебиранням, прогріванням, протруюванням, що сприятиме зменшенню пестицидного навантаження через скорочення кількості обробок плантацій картоплі.

Відбір здорового посадкового і насіннєвого матеріалу та протруєння насіння є першочерговими та обов’язковими заходами. При виборі протруйника, слід мати на увазі, що насіння багатьох овочевих і баштанних культур може бути одночасно зараженим декількома збудниками хвороб.

Зниження врожаю ряду овочевих культур при беззмінному вирощуванні є наслідком нестачі у грунті окремих поживних речовин, нагромадження у ньому спеціалізованих шкідників і збудників хвороб, а також різних токсичних речовин – продуктів життєдіяльності рослин і ґрунтових організмів. 

Збереження овочевих плантацій у чистому від бур’янів стані – то не лише значне підвищення продуктивності культур, але майже третина успіху в комплексі заходів захисту рослин від хвороб, оскільки це сприяє помітному зниженню відносної вологості повітря в агроценозі.

Овочеві культури дуже чутливі до нестачі вологи в грунті, що буває викликане двома причинами: по – перше великоклітинною будовою тканини, що потребує значних витрат води, по - друге слабкою силою всмоктування кореневої системи, яка може забезпечити рослини водою тільки при достатніх її запасах у грунті. Тому велику увагу слід приділяти режимові зрошення. Основне завдання – створення найсприятливіших для рослин умов вологозабезпечення, тобто підтримка вологості грунту в межах оптимального рівня для даної культури в певній фазі розвитку.

Технології вирощування практично всіх овочевих культур та картоплі передбачають надійний хімічний захист від шкідливих організмів. В країні діє ринок пестицидів, який за асортиментом та обсягами може повною мірою задовольнити виробників рослинницької продукції. Важлива умова високої віддачі пестицидів і зменшення загрози забруднення навколишнього середовища – суворе дотримання технології їх використання. Проте необхідно враховувати, що зазвичай доводиться проводити обробку не від одного, а від комплексу шкідливих об’єктів. При визначенні цього строку слід орієнтуватися на фази розвитку овочевих культур, метеорологічні показники та безпосередні власні спостереження. Як правило останній обробіток посівів проводять не пізніше як за 20-30 днів до початку збирання урожаю.

Науковцями Інституту овочівництва і баштанництва НААНУ розроблена система заходів захисту овочевих культур від шкідників і хвороб, яка відповідає всім технологічним вимогам і включає різноманітні аспекти агротехнічного, біологічного й хімічного захисту. З цією системою можна ознайомитися через спеціалістів державних інспекцій захисту рослин АР Крим, областей і районів у щорічному збірнику «Прогнозфітосанітарного стану агроценозів України та рекомендації щодо захисту рослин», який щороку розробляється за участю науковців НААНУ, НАНУ, спеціалістами Головної державної інспекції захисту рослин Мінагрополітики України.

Гук Тетяна, головний спеціаліст відділу прогнозування і фітосандіагностики Головдержзахисту



Корисна інформація | дивіться також
Народногосподарське значення, використання та ботанічна характеристика картоплі
Технологія вирощування картоплі
Біологічні особливості картоплі
Рак картоплі
ГМО естественного происхождения (журнал "Зерно", 2008 г.)
Кто такая картофельная моль и как с ней бороться
Особливості фітосанітарного стану картоплі та овочевих культур цьогорічної вегетації - Головдержзахист
Чому гниє картопля та як запобігти цьому?
Хижий клоп Perillus bioculatus F. - ентомофаг колорадського жука

Свіжі обговорення на агро-форумі: Ищем надежный рулонный пресс-подборщик «Аграрка» - агро дошка оголошень України Инфракрасная сушилка (дегидратор) ФлексиХИТ для сушки овощей, фруктов и продуктов Фундук "Трапезунд". ЧП "Ореховод-практик" принимает заказы вегетативных саженцев. Вопрос по рекультивации
©agroua.net 2002-2015. Усі права захищені.
Без посилання на сайт "Аграрний сектор України" (agroua.net) перепублікація матеріалів заборонена.