18 вересня 2019р.
про проект | контакти | часті питання | мапа | гостьова книга | English ver.
Аграрний сектор України
 
Рослинництво
Каталог культур
Зернові
Зернобобові
Зернові круп"яні
Овочеві
Ефіро-олійні
Технічні
Кормові культури
Прядильні
Плодові зерняткові
Плодові кісточкові
Горіхоплідні
Ягідні
Виноград
Гриби
Спеції
Декоративні та лікарські
Хімічний захист рослин
Групи культур (культури)
Препарати
Бур'яни
Шкідники
Хвороби
Додаткова інформація
Лікарські рослини
Насінництво
Календар городника
No-Till
Тваринництво та ветеринарія
Технічне забезпечення
Переробка та якість продукції
Економіка
Правове забезпечення та земельні питання
Корисна інформація
Новини
Статистика
Ціни
Аграрна освіта та наука
Дорадництво
Агровебкаталог
Дошка агро-оголошень
Агро-форум
Рослинництво - Овочеві - Яблуня - Корисна інформація - Найпоширеніші шкідники й хвороби зерняткового саду та система захисту від них


Яблуня

Найпоширеніші шкідники й хвороби зерняткового саду та система захисту від них

За даними весняних контрольних обстежень, які щороку проводять спеціалісти Державної інспекції захисту рослин, добре перезимувало 60-90% шкідників та майже всі збудники хвороб. Цьогорічної вегетації серед шкідників зерняткового саду найпоширеніші листогризучі - довгоносики, листокрутки, молі, в незахищених садах –білан жилкуватий, золотогуз, шовкопряди, із сисних шкідників - кліщі, попелиці, листоблішки, щитівки, зплодопошкоджуючих – яблунева плодожерка, плодові пильщики тощо.  

Листогризучі шкідники пошкоджують дерева частково або повністю об’їдаючи бруньки й листки, виїдають бутони, квітки. Значна втрата листкової поверхні призводить до опадання зав’язі,  зменшення закладання плодових бруньок під урожай наступного року, а також зменшення плодів у розмірах. За суцільного об’їдання листя дерево не дає очікуваного врожаю не лише в рік  пошкодження, а й в послідуючі роки. Втрати врожаю від цієї грипи шкідників можуть досягати 20-30%. Сисні шкідники пошкоджують пагони, листки, бутони, висмоктуючи з них сік. Відбувається порушення живлення дерев, затримка росту пагонів, всихання окремих гілок, деформація листків, опадання зав’язі, що призводить до різкого зниження урожайності. Деякі види є переносниками вірусних захворювань. Через  пошкодження плодів плодопошкоджуючими шкідниками порушується надходження поживних речовин до  насіння, плоди виростають деформовані, внаслідок чого знижується їх товарна якість, а також лежкість плодів під час зберігання. Крім того знижується зимостійкість дерев. Тому для отримання високого врожаю необхідний правильний догляд за насадженнями з самого початку вегетації.

Нашим завданням сьогодні є спрогнозувати і попередити масове розповсюдження  і розвиток шкідливих організмів. Це  здійснюється на основі аналізу  осінніх обстежень минулого року та  весняних – поточного. Ймовірні спалахи розмноження та висока шкідливість розанової, інших  листокруток, яких в країні налічується 27 видів, насамперед у Житомирській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській,Херсонській областях, де має місце значний їх запас. Чисельність шовкопрядів, золотогуза та білана жилкуватого залишається на рівні минулих років і тому в доглянутих садах ці шкідники не матимуть господарського значення. Яблунева горностаєва міль завдаватиме шкоди здебільшого незахищеним приватним садам повсюди, особливо у Дніпропетровській, Івано-Франківській, Київській, Луганській, Полтавській, Сумській, Черкаській областях, де заселеність дерев сягає 31-61%.

Яблунева листоблішка (медяниця) розвиватиметься, зокрема в садах Лісостепу,  де вона заселила 35-100% дерев та Полісся - до 46% дерев. В незахищених садах Степу (АР Крим, Запорізька),  подекуди Полісся (Закарпатська, Івано-Франківська області) можливі відчутні пошкодження листкового апарату дерев.

Попелиці розвиватимуться скрізь, а найбільше в молодих незахищених садах. Можливі спалахи чисельності попелиць під час розвитку їх личинок в насадженнях Вінницької, Запорізької, Київської, Одеської, Рівненської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, інших областей, де добре зберігся достатньо значний їх зимуючий запас.

 Рослиноїдні кліщі найбільшої шкоди завдаватимуть плодовим насадженням степових районів, де за даними спеціалістів, має місце сильний ступінь заселення ними дерев. 

За достатньої вологості у весняний період можливий повсюдний масовий розвиток яблуневого плодового пильщика,  передусім на ранніх сортах, які  найбільше пошкоджуються, а також в  разі тривалого періоду цвітіння, сприятливого для накопичення шкідника. 

 Яблунева плодожерка – це шкідник номер один, що пошкоджує плоди. Залежно від суми ефективних температур може розвиватися у двох, трьох, у південному Степу можливе четверте покоління, як це відбувалося у 2009 році. 

Серед хвороб зерняткового саду   найпоширеніші: парша, борошниста роса, моніліоз. Шкідливість парші полягає в обмеженні асиміляційної поверхні внаслідок передчасного обпадання уражених листків. Завчасний листопад спостерігається незабаром після цвітіння дерев, у період формування врожаю, у зв’язку з чим різко знижується продуктивність рослин, зменшується приріст пагонів, погіршується зимостійкість дерев. За значного ураження квіток і зав’язі хвороба може повністю знищити врожай. Парша за прохолодної дощової погоди навесні матиме значний розвиток в АР Крим, Вінницькій, Донецькій, Запорізькій, Кіровоградській, Київській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській областях, де протягом минулорічної вегетації хвороба набула найбільшого поширення, охопивши 60-100% площ. Сприятливі умови для розвитку парші створюватимуться в ущільнених із високими загущеними деревами (3,5-4 м) насадженнях.

Борошниста роса розвиватиметься повсюдно, насамперед у незахищених садах Вінницької, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Львівської, Хмельницької, Черкаської, Чернігівської, інших областей. Через ураження борошнистою росою знижується фотосинтетична активність листкової поверхні. Верхівки сильно уражених пагонів відмирають. В період цвітіння уражені суцвіття вкриваються щільним білим нальотом. Квітки відстають у розвитку, цвітуть недружно, мають деформовані жовто-зелені пелюстки. Врожай сильноуражуваних сортів може знизитись на 50-80%. Хвороба значно поширюється в неосвітлених, слабко провітрюваних молодих і плодоносних садах та розсадниках.

За прохолодної дощової погоди під час цвітіння ймовірне ураження дерев моніліозом.

Весняна форма моніліозу (моніліальний опік) характеризується раптовим побурінням і в’яненням суцвіть, засиханням листків, молодих пагонів і гілок. Уражені квітки і листки не обпадають, вони мають вигляд обпалених вогнем. Кора уражених гілок засихає, зморщується і розтріскується. Із щілин кори, особливо на межі уражених та здорових ділянок, виділяється камедь. За значного розвитку хвороба спричиняє загибель не лише окремих гілок, але й цілих дерев. Плодопошкоджуючі шкідники також сприяють поширенню моніліозу, тому регулювання їх чисельності спрямовується на зменшення рівня цього захворювання. Ймовірний масовий розвиток моніліозу в господарствах АР Крим, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Кіровоградської, Миколаївської, Тернопільської і Херсонської областей, де ураження суцвіть в минулому році сягало 20%. 

Завдання поліпшення фітосанітарного стану садів у значній мірі реалізується через ефективний захист. Важливою умовою захисту плодових насаджень є комплексне застосування інсектицидів та фунгіцидів, які мають чергуватися, що за результатами наукових досліджень сприятиме попередженню епіфітотій і дозволить отримати збільшення врожаю плодових культур. Слід нагадати, що окрім хімічного захисту для збереження доброго фітосанітарного стану садів важливим є застосування агротехнічних прийомів протягом вегетації: внесення добрив, знищення опалого листя, видалення з дерев муміфікованих плодів, відмерлої кори, вирізання уражених гілок. 

Наведемо елементи системи захисту зерняткових насаджень, рекомендованої фахівцями Інститутів садівництва та зрошуваного садівництваУААН. 


Строк, умови, фази  розвитку рослин

Шкідники і хвороби

Заходи

 У фазу набрякання бруньок (температура повітря не нижче +4°С)

 Каліфорнійська та інші щитівки, акацієва і сливова несправжньощитівки, бурий плодовий і червоний яблуневий кліщі, попелиці, листоблішки, листокрутки, молі та ін.

 Обприскування – промивання дерев 1% розчином ДНОКу, 15 кг/га або емульсіямипрепаратів 30 В, к.е., 60 л/га або ПС – 30, к.е., 40 л/га. Норма витрати робочої рідини 1000 – 1500 л/га.

 На початку розпускання бруньок

 Сірий бруньковий довгоносик, квіткоїд, білан жилкуватий, золотогуз, листокрутки, яблунева міль, парша, борошниста роса, ін.

 Обприскування актарою, к.с., 0,14 кг/га, діазиноном, к.е., 1 л/га, нуреллом Д, к.е., 1,5 л/га або піринексом, мк.с., 3-3,5 л/га з додаванням проти парші, інших хвороб хоруса, в.г., 0,25 кг/га, делану, в.г., 1 кг/га, дитану М-45, з.п., 2-3 кг/га, мерпану, в.г., 2 кг/га, чемпіону, з.п., 1,5-2 кг/га. За обробки сортів, що уражуються борошнистою росою додають байлетон, з.п., 0,2 кг/га, топаз, к.е., 0,3-0,4 л/га, кемістар, к.е., 0,3-0,4 л/га.

 У фазу відокремлення бутонів – рожевий бутон

 Квіткоїди, пильщики, мінуючі молі, глодова кружкова міль, листокрутки, шовкопряди, медяниці, попелиці, парша, плодова гниль, борошниста роса

 Обприскування фіталом, в.р.к., 2 л/га або хорусом, в.г., 0,25 кг/га, скором, к.е., 0,15-0,2 л/га чи топсином-М, з.п., 1-2 кг/га з додаванням нуреллу Д, к.е., 1,5 л/га або маршала, к.е., 1,5 л/га, актари, в.г., 0,14 кг/га, дотримуючись чергування препаратів.

 Відразу після закінчення цвітіння (коли опаде 75% пелюсток)

 Яблунева міль, п’ядуни, кліщі, попелиці, парша, плодова гниль, борошниста роса

 Обприскування золоном, к.е., 3 л/га або Бі-58 новим, к.е., 2 л/га, конфідором максі, в.г., 0,07 л/га з додаванням проти парші, борошнистої роси, інших хвороб рубігану, к.е., 0,5-0,6 л/га, стробі, в.г., 0,2 кг/га, скору, к.е., 0,2 л/га.

 Через 10-12 днів після попереднього

 Яблуневий пильщик, листокрутки, парша, плодова гниль, борошниста роса, ін.

 Обприскування вказаними вище інсектицидами і фунгіцидами, дотримуючись чергування препаратів. Проти рослиноїдних кліщів додають демітан, к.с., 0,6 л/га або ніссоран, з.п., 0,3-0,6 кг/га, ортус, к.с., 0,5-0,75 л/га.

 При відлові феромонними пастками протягом 7 днів спостережень 5 метеликів яблуневої або одного східної плодожерок, на початку відкладання ними яєць

 Плодожерки яблунева і східна, молі мінуючи, гусениці білана, кліщі, червиця в’їдлива, парша, борошниста роса

 бприскування люфоксом, к.е., 1 л/га або матчем, к.е., 1 л/га, номолтом, к.с., 0,5-0,7 л/га, рімоном, к.е., 0,6 л/га з додаванням проти парші та інших хвороб мерпану, в.г., 2,5 кг/га, дитану М-45, з.п., 2-3 кг/га, а також тіовіту джет, в.г., 5-8 кг/га, імпакту, к.с., 0,1-0,15 кг/га проти борошнистої роси.

 У період масового відкладання яєць, на початку відродження гусениць першого покоління яблуневої плодожерки

 Плодожерки яблунева і східна, молі верхньо- і нижньобокові мінуючі, кліщі, парша, борошниста роса

 Обприскування золоном, к.е., 2,5-3 л/га або сумітіоном, к.е., 1,6-3 л/га чи Бі-58 новим, к.е., 0,8-2 л/га з додаванням проти парші та борошнистої роси вказаних вище фунгіцидів, дотримуючись чергування препаратів.

 У період масового льоту метеликів грушевої плодожерки, орієнтовно через 40 днів після цвітіння пізніх сортів груші

 Яблунева, грушева, східна плодожерки, листоблішки, парша, плодова гниль, борошниста роса, ін.

 Обприскування золоном, к.е., 2,5-3 л/га або сумітіоном, к.е., 1,6-3 л/га, децисом профі, в.г., 0,1 кг/га чи карате, к.е., 0,4 л/га або карате зеоном, мк.с., 0,4 л/га з додаванням проти парші делану, в.г., 0,5-1 кг/га або дитану М-45, з.п., 2-3 кг/га чи мерпану, в.г, 2,5 кг/га, а також проти борошнистої роси кумулюса, в.г., 6 кг/га або тіовіту джет, в.г., 5-8 кг/га, топазу, к.е., 0,3-0,4 л/га.

 При відлові феромонними пастками 3 і більше метеликів яблуневої або одного східної плодожерок протягом 7 днів спостережень, не раніше втрати токсичності пестицидами попереднього обприскування

 Плодожерки яблунева, грушева та східна, молі мінуючі, кліщі, рухомі личинки щитівок, несправжньощитівок, червиця в’їдлива, парша, плодова гниль, борошниста роса, ін.

 Обприскування данадимом, к.е., 2 л/га, сумітіоном, к.е., 1,6-3 л/га або конфідором максі, в.г., 0,07 кг/га з додаванням проти парші, плодової гнилі, борошнистої роси та інших хвороб вказаних вище фунгіцидів.

 Зимові сорти яблуні та груші наприкінці липня – на початку серпня

 Яблунева плодожерка, парша, плодова гниль, борошниста роса

Обприскування люфоксом, к.е., 1 л/га або матчем, к.е., 1 л/га з додаванням дитану М-45, з.п., 3 кг/га, мерпану, в.г., 2,5 кг/га проти парші, а також топазу, к.е., 0,3-0,4 л/га або імпакту, к.с., 0,15 л/га, кумулюсу, в.г., 6 кг/га чи тіовіту джет, в.г., 5-8 кг/га проти борошнистої роси.

 Зимові сорти яблуні не пізніше, як за 20 днів до початку збору врожаю

 Парша, плодова гниль, інші хвороби плодів під час зберігання

 Обприскування топсином-М, з.п., 1-1,2 кг/га або еупареном, з.п., 2-2,5 кг/га.

 Захистом садових насаджень за їх вегетації передбачено застосування ефективних хімічних засобів захисту та їх сумішів. Більшість із них дорогі та екологічно небезпечні. Тому перед використанням їх слід упевнитися в доцільності придбання та рентабельності проведення захисних робіт. Для цього діючими науково-обгрунтованими системами передбачається обов’язкове обстеження садових насаджень для встановлення критичної  (порогової) чисельності фітофагів. Обстеження ці здійснюються протягом вегетації за спеціальними методиками, якими володіють спеціалісти Державної інспекції захисту рослин, які нададуть рекомендації щодо початку проведення захисних робіт. Дуже важливо вчасно застосовувати засоби захисту, які сприятимуть обмеженню поширення та розвитку хвороб та шкідників у садах.
 

Т. Сидоренко, провідний спеціаліст Головдержзахисту



Корисна інформація | дивіться також
Основні господарсько-біологічні та господарсько-цінні ознаки сортів яблуні
Сучасні технології виробництва садивного матеріалу плодових культур зони Лісостепу
Інтенсивні технології вирощування плодових культур зони Лісостепу
Яблуня — основна плодова культура в Україні
Виробництво плодів яблуні у провідних країнах світу
Як зберігати яблука та груші
Захист садів до цвітіння
Хвороби плодів під час зберігання
Яких Вам яблук треба?
Найпоширеніші шкідники й хвороби зерняткового саду та система захисту від них
Захист плодових насаджень влітку
Догляд за садом восени та взимку - Головдержзахист
Якщо ви закладаєте сад чи виноградник … Рекомендації господарникам
ПРОГНОЗ РОЗВИТКУ ШКІДНИКІВ САДУ В 2011 РОЦІ - Головдержзахист
Як захистити молоді дерева від шкідників в осінньо-зимовий період?
Перелік ДСТУ сфери плодівництва та ягідництва
Типовий проект створення насаджень яблуні
Перелік садивного матеріалу плодових, ягідних, горіхоплідних, малопоширених культур, винограду та хмелю, вирощеного в Україні в 2013 році, - Державна інспекція сільського господарства України
Тополевий (яблуневий) точильник (Apriona сіnerea Chevr.), - новий для України небезпечний шкідник

Свіжі обговорення на агро-форумі: Коптильные палочки Чем лучше отмывать свинарник? Сосед-захватчик АВД для сельского хозяйства Посадка саженцев - осенью или весной?
©agroua.net 2002-2015. Усі права захищені.
Без посилання на сайт "Аграрний сектор України" (agroua.net) перепублікація матеріалів заборонена.