19 вересня 2019р.
про проект | контакти | часті питання | мапа | гостьова книга | English ver.
Аграрний сектор України
 
Рослинництво
Каталог культур
Зернові
Зернобобові
Зернові круп"яні
Овочеві
Ефіро-олійні
Технічні
Кормові культури
Прядильні
Плодові зерняткові
Плодові кісточкові
Горіхоплідні
Ягідні
Виноград
Гриби
Спеції
Декоративні та лікарські
Хімічний захист рослин
Групи культур (культури)
Препарати
Бур'яни
Шкідники
Хвороби
Додаткова інформація
Лікарські рослини
Насінництво
Календар городника
No-Till
Тваринництво та ветеринарія
Технічне забезпечення
Переробка та якість продукції
Економіка
Правове забезпечення та земельні питання
Корисна інформація
Новини
Статистика
Ціни
Аграрна освіта та наука
Дорадництво
Агровебкаталог
Дошка агро-оголошень
Агро-форум
Рослинництво - Овочеві - Яблуня - Корисна інформація - ПРОГНОЗ РОЗВИТКУ ШКІДНИКІВ САДУ В 2011 РОЦІ - Головдержзахист


Яблуня

ПРОГНОЗ РОЗВИТКУ ШКІДНИКІВ САДУ В 2011 РОЦІ - Головдержзахист

Ознайомимо читачів із численними шкідниками, що ставатимуть на заваді вирощування та одержання здорової плодової продукції.

За даними фітосанітарного моніторингу, що здійснюють спеціалісти обласних і районних державних інспекцій захисту рослин, яблунева плодожерка залишається найпоширенішим та найшкідливішим фітофагом саду. В умовах минулорічної вегетації вона заселяла практично всі яблуневі сади, розвиваючись в Степу і південному Лісостепу  у трьох, в Поліссі та західному й північному Лісостепу у двох поколіннях. У Степу та АР Крим було заселено 50-100% площ, 51-100% дерев. Порівняно з 2009 роком в умовах минулорічної вегетації в Кіровоградській, Луганській та Миколаївській областях кількість заселених дерев (37-69%) збільшилася у 1,6-3 рази. В АР Крим за масового льоту метеликів ІІ-го і ІІІ-го поколінь на феромонні пастки за тиждень відловлювалось до 60 екз. Але своєчасні обприскування садів стримували шкідливість плодожерки, яка пошкодила до 1% плодів. В інших степових регіонах в період масового льоту на феромонну пастку потрапляло 4-20, макс. 75 метеликів за 7 днів (Запорізька обл.). Пошкодження плодів у незахищених садах складало 3-14%, у Запорізькій, Кіровоградській, Херсонській областях 30-45%.

На 100% площ садів у Лісостепу яблунева плодожерка (фото зліва) заселяла 60-78%, у Поліссі 60-100% дерев. Лише  у Івано-Франківській,  Київській, Харківській  та Чернігівській  областях було заселено  до 50% площ. Перше  покоління було  малочисельним. Під  час льоту метеликів  другого покоління на  феромонну пастку  відловлювалось 15-20  особин за тиждень.  Пошкодженість плодів у захищених садах складала 2-3%. Подекуди у Вінницькій, Черкаській та Чернівецькій областях яблунева плодожерка пошкодила 15-19%, Харківській і Хмельницькій 36-83% плодів. У Поліссі максимальне пошкодження плодів відмічено в садах Івано-Франківської 20%, Львівської 38%, Чернігівської областей 42%.

Яблунева плодожерка дедалі більше розповсюджується в усіх зонах вирощування садів. Зимуючий запас шкідника залишається на рівні 2009 року. Отже у 2011 році яблунева плодожерка ймовірно масово розвиватиметься та скрізь завдаватиме значної шкоди плодам яблуні. Необхідно передбачити обприскування садів проти цього фітофага. Першу обробку проводять за СЕТ (+10) 230оС (початок відродження гусениць) та сталій середньодобовій температурі +15оС, якщо на феромонну пастку виловлюватиметься більше 5 метеликів за 7 діб. В разі подовженого льоту та відкладання яєць доцільні обробки гормональними інсектицидами. Наступне обприскування проводять у липні – серпні, якщо на феромонну пастку за 7 днів спостережень потрапить  3 метелика плодожерки. В зонах високої чисельності шкідника покоління суміщуються одне з одним, тому важливо визначитись із строками першого обприскування, а наступні  проводити після втрати токсичності інсектицидів попереднього обприскування, враховуючи рівень чисельності шкідника.

Яблуневий пильщик також завдаватиме неабиякої шкоди плодам яблуні.   Найзаселенішими цим шкідником   залишаються сади Лісостепу та   Полісся, подекуди Степу. У садах   Полтавської, Сумської, Харківської   областей пильщика було виявлено на    22% дерев, що у 2 рази менше 2009   року. Такі показники ймовірно   обумовлені несприятливими    гідротермічними умовами -   недостатня вологість ґрунту протягом   літнього періоду. Виключенням є   Хмельницька, Львівська та яблуневий пильщикЧернігівська області, де він заселив відповідно 28, 40 і 57% дерев та пошкодив 9-32% плодів. У Степу заселеність дерев пильщиком складала 7-37%, що в 1,7 рази більше проти показників 2009 року. Плодів пошкоджено 2,3-6%, макс. у Запорізькій області 16%. Найзаселенішими шкідником залишаються сади АР Крим (63% дерев), що обумовлено оптимальним гідротермічним режимом у період спарювання, відкладання яєць та відродження личинок. Зимуючий запас шкідника залишився на рівні 2009 року 0,5-3 несправжні гусениці на кв.м.           У поточній вегетації спалаху чисельності пильщика не очікується, але за достатнього зволоження середовища можливе осередкове збільшення його чисельності й шкідливості. В період рожевого бутона доцільно провести обприскування садів проти імаго, а відразу після цвітіння проти личинок пильщика (ЕПШ: відокремлення бутонів - 10 імаго на 10 гілок (одне дерево); цвітіння - 3-5 яєць на 100 квіток; після осипання пелюсток - три личинки на 100 плодів). Особливу увагу слід звернути на ранньостиглі сади яблунь, які першочергово пошкоджуються фітофагом. Сприятливим для розвитку пильщика є і розтягнутий період цвітіння.

 Яблунева горностаєва міль (фото зліва) є одним з найнебезпечніших листогризучих шкідників,   поширених передусім,   у незахищених садах.   Літніми обстеженнями   спеціалістами служби   захисту рослин    виявлено найбільше   заселення шкідником   (25-37%) дерев у  Житомирській,Київській,  Миколаївській,Сумській,   Харківській, Черкаській   та Чернігівській   областях. Чисельність   гнізд на дерево складала  в середньому 1-4, макс. 20 екз. в Кіровоградській, Полтавській областях, 40 екз. в осередках Чернівецької. Гусінь пошкодила 2-18, макс. 30% листків (Черкаська, Чернігівська обл.). Осінніми обстеженнями встановлено повсюдну заселеність яблуневою міллю 50% площ яблуневих насаджень, 3-49% дерев. У Вінницькій, Київській, Кіровоградській, Черкаській областях зимуючий запас перевищує ЕПШ (2 щитка на 2 п.м.г.) і складає 2-2,5 екз. на 2 п.м.г.

У 2011 році фітофаг завдаватиме значної шкоди листковому апарату дерев, передусім, у занедбаних із високим зимуючим запасом шкідника насадженнях. Захищають дерева під час масового виходу гусениць з-під щитків у фази відокремлення бутонів – рожевий та після цвітіння (ЕПШ після цвітіння 1-2 гнізда на дерево).

Серед садових довгоносиків найбільшої шкоди садам завдавали: сірий бруньковий,   яблуневий квіткоїд, букарка та   казарка. Накопичувачами   значної кількості цих шкідників   залишаються занедбані   присадибні ділянки, розміщені    біля лісосмуг, а також   незахищені промислові сади.

 У Степу жуки сірого   брунькового довгоносика (фото спарва) в   березні заселили 10-22% дерев,   пошкодили 2-12% бруньок.   Значна чисельність фітофага   залишається в садах Дніпропетровської, Кіровоградської та Луганської областей, де було пошкоджено 18-42% бруньок на 48-100% дерев. Найбільша чисельність сірого брунькового довгоносика мала місце в низинних зволожених місцях. У Лісостепу цим довгоносиком було заселено 49-100% дерев та пошкоджено 4,5-11, макс. 48% бруньок. У Поліссі найбільш заселені довгоносиком виявились сади Чернігівської області, на 80% дерев вони пошкодили до 14% бруньок та листя. Навесні поточної вегетації за чисельності 20-30 жуків довгоносика  на одне дерево, в період розпускання бруньок потрібно провести обприскування дерев дозволеними інсектицидами.

Яблуневий квіткоїд найчисельніший в садах Лісостепу та Полісся, де найбільш оптимальні умови для розвитку шкідника – подовжений період розпускання бруньок та цвітіння, що уможливлює відкладання яєць у триваліший строк. Подекуди в областях  Полісся (Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Чернігівська) та Лісостепу (Полтавська, Сумська, Харківська, Черкаська) було заселено 57-100% дерев та пошкоджено 12-28% бруньок та бутонів. У Степу численнішим квіткоїд виявився у Херсонській (100% дерев), Кіровоградській і Луганській (57% дерев) областях, де пошкодив 2-12% бутонів та квіток.

Для захисту дерев на присадибних ділянках рано вранці (при температурі нижче +10°С) доцільне струшування жуків квіткоїда на підстилки з подальшим їх знищенням. За чисельності понад 40 жуків на одне дерево проводять обприскування дерев інсектицидами до початку утворення бутонів. 

Букарка, яка найбільш розповсюджена в Лісостепу, загалом не мала господарського значення. Чисельність її протягом останніх 3-х років обмежують несприятливі погодні умови (посуха) в період розвитку личинок. Казарка за невисокої чисельності шкодила в Степу й Лісостепу. Захищають дерева проти букарки та казарки в період відокремлення бутонів та через 3-5 днів після цвітіння.

За доброї перезимівлі наявного зимуючого запасу комплексу садових довгоносиків уможливлюється подальше наростання чисельності та шкідливості фітофагів скрізь, особливо в старих недоглянутих насадженнях.

Білан жилкуватий в доглянутих садах в цілому не завдає значних збитків. Навесні гусениці шкідника заселяли 15% обстежених площ, 2-40%, в осередках Дніпропетровської області 100% дерев та пошкодили 2,5% бруньок, 14% листків. Подекуди у Волинській, Донецькій, Одеській, Полтавській та Чернігівській областях ступінь пошкодження листя оцінювали як середній. Восени білан жилкуватий заселив 25% площ, 3-52%, у Кіровоградській та Житомирській областях 70-76% дерев відповідно. У Донецькій, Кіровоградській, Луганській, Львівській, Миколаївській, Харківській, Сумській, Херсонській та Чернігівській областях зимуючий запас є на допороговому рівні, а в решти областях перевищує ЕПШ (1 гніздо на дерево) і становить 1,1-1,8, макс. 2,4 гнізда на дерево (Житомирська обл.).

У 2011 році білан жилкуватий не матиме господарського значення, але на присадибних ділянках, полезахисних смугах, парках тощо ймовірні вогнища шкідника, на яких необхідно обробити дерева інсектицидами на початку розпускання бруньок яблуні. На початку льоту метеликів ефективне знищення в міжряддях і поблизу садів квітучих бур’янів.

Золотогуз через низьку чисельність та обмежене поширення впродовж багатьох років не має господарського значення. У весняний період гусениці шкідника заселяли 22% обстежених площ, 2-18% дерев. У незахищених садах золотогуз пошкодив 2-4% бруньок, 2-12% листків. Ступінь пошкодження листя в осередках Донецької та Одеської областей оцінювали як середній. Осінніми обстеженнями плодових насаджень золотогуза виявлено на 7% площ, 2-36, макс. в АР Крим 63% дерев. Кількість зимуючих гнізд у Закарпатській, Запорізькій, Львівській, Одеській, Рівненській, Сумській та Харківській областях на допороговому рівні, а в решти областях становить 1,1-2 гнізд на дерево (ЕПШ 1 гніздо на дерево).

Поточної весняно-літньої вегетації золотогуз не матиме господарського значення, за виключенням садів із надпороговим зимуючим запасом та недостатнім захистом. Захищають дерева в період розпускання бруньок. На присадибній ділянці також ефективне ручне збирання (за допомогою секатора) і спалювання зимових гнізд.

Кільчастий шовкопряд протягом вегетації 2010 року заселяв 18% площ, 3-28%   дерев, гусінь пошкодила 18%    листя. Фітофаг не   створюватиме суттєвої   загрози садам за   умов обприскування   плодових, лісопаркових   насаджень та лісосмуг   інсектицидами у   фенофазу відокремлення   бутонів. Непарний   шовкопряд розвивався   переважно у недоглянутих   насадженнях пошкодивши   1-20% листків. Восени   шкідник заселив 18%   площ, в Івано-Франківській,    Київській та Чернівецькій   областях 28-30% площ.Поточної вегетації в захищених садах прогнозувати високу чисельність фітофага немає підстав. За наявності 1-2 яйцекладок на дерево проводять обробку біопрепаратами або інсектицидами на початку міграції гусениць в крону.

Розанова, інші види листокруток минулорічної весні повсюдно заселяли 58% площ, 15-48%, в Запорізькій, Дніпропетровській, Полтавській областях 70-100% дерев. Гусениці пошкодили 0,3-12% бруньок, 2-18, макс. 32% листків (Полтавська обл.), 0,4-5% квіток та 1-1,5% плодів. Ступінь пошкодження листя у Волинській, Донецькій, Закарпатській, Кіровоградській, Миколаївській, Полтавській, Черкаській областях оцінювали як середній та сильний.

За даними осінніх обстежень листокрутками повсюдно заселено 20% площ, 33% дерев за щільності зимуючого запасу 0,1-1,8 яйцекладки на п.м.г., в осередках Дніпропетровської, Житомирської, Запорізької, Івано-Франківської, Львівської та Черкаської областей 2-3,3 яйцекладки на п.м.г. (ЕПШ 1 яйцекладка на п.м.г.). Тож види листокруток становитимуть реальну загрозу плодовим насадженням, передусім, в областях із надпороговим зимуючим запасом. Обмеження чисельності гусениць листокруток забезпечать обприскування молодих і плодоносних насаджень у фенофазу «відокремлення бутонів».

Листомінуючі молі влітку заселяли 40% обстежених площ, 1-63% дерев та пошкодили 1-28, макс. 55% листя (Запорізька обл.). Ступінь пошкодження листя в осередках Донецької, Львівської, Миколаївської, Одеської та Черкаської областей оцінювали як середній.

Восени відсоток заселених площ зменшився і становив 31%. Зимуючий запас молей мінерів є допороговий. Але за сприятливої перезимівлі та незадовільного захисту плодових насаджень листомінуючі молі здатні спричинити значні пошкодження дерев через зменшення фотосинтезуючої поверхні листкових пластинок, що може сприяти передчасному листопаду, зниженню кількості та якості врожаю, ослабленню зимостійкості дерев. Важливу роль в регулюванні чисельності мінуючих молей відіграють  ентомофаги, які знищують до 80-90% гусениць та 60-70% лялечок молі. За чисельності 1 і більше міна на листок, у фазу висування бутонів проводять обприскування дерев системними інсектицидами. У літній період розвиток молі пригнічується проведенням захисних міроприємств проти яблуневої плодожерки та інших шкідників.

Яблунева листоблішка (медяниця) розвивалася здебільшого у Лісостепу та Поліссі,  подекуди Степу. У   Вінницькій,   Закарпатській, Івано-   Франківській, Сумській    та Хмельницькій   областях навесні   шкідником було   заселено 36-100%   дерев, 3-6% бруньок.   Влітку яблунева   листоблішка заселяла   19-70% дерев та 2-15%   листків. Шкідливість   яблуневої листоблішки   в Степу була незначною, окрім вогнищ Кіровоградської та Одеської областей, де шкідник заселив 60% дерев, 7% бруньок. Хімічний захист дерев від листоблішки проводять навесні до розпускання бруньок, при температурі повітря не нижче +4°С за чисельності яблуневої мідяниці 10-20 яєць на 10 см пагонів, а далі за чисельності 4-8 личинок яблуневої листоблішки на розетку.

Грушева листоблішка в південному Степу заселяла 10-12% дерев. На Закарпатті шкідник пошкодив 38% дерев, 5% бруньок навесні та 5% листків влітку.

Зимуючий запас листоблішок значно менший проти показників 2009 року, але достатній для нанесення відчутної шкоди плодовим насадженням за доброї перезимівлі та сприятливих погодних умов вегетації 2011 року. Проти грушевої листоблішки ефективні насамперед літні обприскування. Критерій чисельності медяниці, що визначає доцільність обприскування інсектицидами, - більше 10 колоній на 100 пагонів, або 10 колоній на 100 листків, або 5 колоній на 100 квіткових розеток. Захист дерев від плодожерок та інших шкідників сприяє і знищенню листоблішок.

Cеред комплексу рослиноїдних кліщів домінуючими видами були: червоний плодовий, звичайний павутинний та глодовий. Червоний плодовий кліщ найпоширеніший у Степу, де заселяв 12-24%, в АР Крим, Дніпропетровській, Херсонській областях 36-76% дерев. У садах Лісостепу чисельність червоного кліща збільшилась,  навесні ним було заселено 7-16% бруньок на 12-18%, у Вінницькій, Київській, Чернівецькій областях 40-62% дерев. У Поліссі (Волинська обл.) кліщ заселяв 12% дерев. Глодовий кліщ був поширений в степових областях, де навесні розвивався на 32-53% дерев. Звичайного павутинного кліща виявляли в садах Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Миколаївської та Херсонської областей.

Восени кліщами скрізь було заселено 16-45%, у Вінницькій, Дніпропетровській, Закарпатській, Кіровоградській, Миколаївській, Хмельницькій та Чернівецькій областях 50-69%, Запорізькій, Житомирській 84 і 100% дерев відповідно у слабкому та середньому, у степових областях сильному ступенях. За такого заселення та жаркої посушливої погоди протягом вегетації 2011 року можливі масові розвиток та поширення кліщів повсюдно. Захистом плодових дерев від кліщів у ранньо-весняний період передбачається застосування акарицидів для знищення зимуючих стадій та проведення подальших обробок протягом вегетації за рекомендованою системою, що розробляється спеціалістами Інституту садівництва НААНУ.

Серед попелиць найпоширенішими в садах були: яблуневі зелена і червоногалова,   сливова обпилена та чорна   вишнева, від яких потерпати,   зокрема, молоді насадження   через висмоктування соку з листя,   що призводило до послаблення   дерев. Яблунева зелена попелиця   найпоширенішою була в садах   Степу та Лісостепу. В Лісостепу   навесні вона заселяла 35-45%   дерев, 4-14% бруньок. Влітку   відмічали повсюдне масове   розселення шкідника. В Степу   навесні попелиця пошкодила 3%   бруньок  на 9-32%, в АР Крим   45%, Дніпропетровській області   60% дерев. Влітку попелиця   набула значного поширення,   передусім, в АР Крим, де заселила    63% дерев. У Поліссі попелиця на    27% дерев пошкодила 4%   бруньок, в осередках Закарпатської та Львівської областей до 25% бруньок на 52-74% дерев. Загальний зимуючий запас яблуневої зеленої попелиці дещо менший, ніж у 2009 році.

Червоногалова попелиця у Степу (АР Крим, Дніпропетровська, Донецька, Херсонська обл.) навесні пошкодила 3% бруньок на 16%, в АР Крим 30% дерев. Влітку, за своєчасного захисту дерев, значного поширення цього виду попелиці не відмічалось. Зимуючий запас залишився на рівні 2009 року.

Сливова попелиця (фото справа) в Степу (Донецька, Херсонська обл.) розвивалась на 22%, в   АР Крим 50% дерев. У   Дніпропетровській області   навесні було заселено 50%,   влітку 100% дерев та   пошкоджено 25% листя. У    Чернівецькій області   сливову попелицю   виявляли на 22%,   Черкаській 38% дерев та   22% бруньок. Вишневу   попелицю виявляли   у Дніпропетровській,   Донецькій та  Херсонській областях Степу на 5-10%, в АР Крим 63% дерев, у Лісостепу (Полтавська обл.) 40% дерев.

Наявний зимуючий запас комплексу попелиць за сприятливих умов перезимівлі та поточної вегетації може спричинити масовий розвиток та поширення попелиць, що завдасть відчутної шкоди, передусім молодим насадженням. Навесні до розпускання бруньок (t° не нижче +4°С) за чисельності 10-20 яєць на 10 см пагонів проводять обприскування - промивання дерев препаратами, а в подальшому - за щільності попелиць 5 колоній на 100 листків. Проти сливової та вишневої попелиць найефективніше проводити обприскування після цвітіння.

Акацієва та сливова несправжні щитівки заселяли сади Степу та Лісостепу, подекуди Полісся (Закарпаття). Більш шкідливою в умовах 2010 року була акацієва несправжня щитівка, яка шкодила загалом сливі. Як і в 2009 р. несправжні щитівки найпоширеніші в садах Донецької та Запорізької областей, де заселили відповідно 38 і 56% дерев у середньому ступені. У Лісостепу несправжні щитівки розвивались на 5-17% дерев. В осередках Чернівецької області цими шкідниками було заселено 98% дерев подекуди в сильному ступені. На Закарпатті несправжні щитівки заселили 54% дерев від слабкого до середнього ступенів, що майже у 1,5 рази більше позаминулорічного. 

В цілому загальний відсоток заселених дерев несправжніми щитівками в межах показників 2009 року. Цього достатньо щоб за сприятливих умов перезимівлі шкідників спричинилося масове заселення дерев у 2011 році, передусім це стосується незахищених насаджень. Захист дерев від несправжніх щитівок передбачає застосування препаратів проти зимуючої стадії до розпускання бруньок та під час відродження личинок.

Протягом минулорічної вегетації відчутної шкоди садам завдала комоподібна   щитівка (фото справа). Спостерігалося   збільшення загального   відсотка заселених   шкідником дерев  (53%) у   порівнянні з попередніми   роками. Скрізь шкідник   заселив 10-33%, в   Донецькій, Івано-   Франківській,   Кіровоградській, Київській,   Миколаївській, Сумській,   Херсонській 40-59% дерев,   а в осередках Чернівецької,   Житомирської областей   72% і 100% дерев   відповідно. У більшості   областей спостерігали   середній ступінь, подекуди в Донецькій сильний ступінь заселення. З метою захисту дерев від комоподібної щитівки, навесні за наявності 5 і більше щитків на 10 см гілок або на початку виходу личинок з-під щитків (5 екз. на 1 см товстих гілок) проводять обприскування інсектицидами.

Каліфорнійська щитівка заселяла переважно старі сади Степу та Лісостепу - 18% дерев, в АР Крим 40%, Дніпропетровській та Черкаській областях до 70% дерев. Захист насаджень від щитівок передбачає обприскування дерев препаратами проти зимуючих стадій до розпускання бруньок та в період відродження личинок. Захищають дерева рано навесні (t° не нижче 4°С) та в період відродження личинок (ЕПШ 0,5 личинки на 1 м гілки до розпускання бруньок і 2-3% заселених плодів).

Червиця в’їдлива (фото зліва) розвивалася передусім у старих занедбаних садах, де виявлена   на 5-16%, у Запорізькій,   Херсонській 21 і 29%   відповідно, у   Кіровоградській на 40%   дерев. Найбільший ареал   червиці в’їдливої в садах   АР Крим, де нею   заселено 44% дерев   (у 2009 р. 20%).   Щільність гусениць 2,6   екз. на дерево, що дещо   більше ніж у 2009 році.   У Лісостепу рівень   заселення дерев   шкідником проти   позаминулорічного теж   збільшився, що   обумовлено підвищенням    температурного режиму  протягом останніх років, який спричинив збільшення показників річної СЕТ. В середньому фітофаг заселив 12% дерев (у 2009 р. 7%) за чисельності 0,8-2 гусениці на кожне. У Чернівецькій області заселеними виявились 30%, тоді як у 2009 р. лише 10% дерев.

У 2011 році ймовірне нанесення червицею в’їдливою відчутної шкоди плодовим насадженням. Для захисту дерев необхідно зрізати сухі та заселені шкідником пагони взимку в грудні – березні, а влітку в червні – серпні знищувати бур’яни. Обприскування доцільно проводити в період відродження гусениць. Зазвичай ці строки співпадають з обприскуванням проти яблуневої плодожерки в червні – липні.

Вишнева муха – небезпечний шкідник кісточкових порід. Висока чисельність цього шкідника залишається у Степу. В господарствах Дніпропетровської, Донецької, Запорізької областей фітофагом було заселено 60-100% дерев та пошкоджено 19-58% плодів. Як правило, це старі занедбані або несвоєчасно захищені сади. В АР Крим шкідник пошкодив 9-25% плодів на 52% заселених дерев. У Лісостепу (Вінницька, Полтавська, Хмельницька, Черкаська обл.) та Поліссі (Івано-Франківська обл.) муха заселяла 42-100% дерев, пошкодження плодів сягало 14-30%, подекуди до 63%.

За даними осінніх обстежень зимуючий запас шкідника досить високий: 3-5 пупаріїв на кв.м. грунту у Степу й Лісостепу; у Поліссі 1,5 пупарія на кв.м. (ЕПШ 1 пупарій на кв.м.). Отже у поточному році ймовірне масове поширення вишневої мухи в усіх зонах вирощування черешні та вишні. При плануванні захисту від вишневої мухи необхідно враховувати, що відродження та живлення її личинок проходять у плоді і практично не доступні для дії інсектициду. Тому дуже важливо проводити обприскування проти імаго в період активного виходу мухи з ґрунту та масового відкладання яєць, тобто через 8-10 днів після виходу перших мух, наступне через 10-12 діб після попереднього обприскування. Слід враховувати, що найбільше вишнева муха пошкоджує середні та пізні сорти черешні, які потребують більшої уваги й захисту.
 

ПРЕПАРАТИ ДОЗВОЛЕНІ ДЛЯ РОЗДРІБНОГО ПРОДАЖУ НАСЕЛЕННЮ

(зерняткові культури)

Назва препарату

Норма витрати

Культура

Об’єкт проти якого обробляється

Спосіб, час обробки

Препарат 30В, к.е.

0,4 л на 20 л води

Яблуня

Щитівки, плодові кліщі

Обробка у весняний період (до розпускання бруньок)

Яблуня (пізні сорти), груша

Каліфорнійська щитівка, грушева медяниця, глодовий кліщ

Обприскування в період вегетації.

Актара 240 SC, к.с.

1,4-1,5 мл на 8-10 л води на 1 сотку

Яблуня

Бруньковий довгоносик, букарка, казарка, яблуневий квіткоїд, попелиці

Обприскування у фазу розпускання бруньок – рожевого бутону

Актара 25 WG, в.г.

1,4 г на 10 л води

Яблуня

Попелиці, довгоносики, яблуневий плодовий пильщик,

Обприскування в період вегетації. Витрата робочої рідини: 2 л – молоде дерево, 2-5 л – дерево середнього віку, понад 5 л – дерево з великою кроною

Люфокс 105 ЕС, к.е.

10 мл на 10 л води на сотку

 

Яблуня

Плодожерка, листокрутки, кліщі, щитівки

-//-

 

Груша

Яблунева плодожерка, грушева медяниця, щитівки, кліщі

Конфідор Максі, в.г.

0,7 г на 10 л води

Яблуня

Каліфорнійська щитівка, яблунева плодожерка, попелиці, листомінуючі молі

Обприскування в період вегетації. Витрата робочої рідини: 10 л на 6-8 дерев віком до 5 років, або на 3-4 дерева віком понад 5 років

Карате Зеон 050 СS, мк.с.

4 мл на 10 л води

Яблуня

Плодожерки, листокрутки, попелиці

-//-

Матч 050 ЕС, к.е.

8 мл на 5 л води

Яблуня

Яблунева плодожерка, листокрутки, листомінуючі молі

Обприскування в період вегетації. Витрата робочої рідини: молоді дерева – 2 л на дерево, старі дерева – 5 л на дерево

Каліпсо 480 SC, к.с.

2,0 мл на 10 л води на 1 сотку

Яблуня

Яблуневий квіткоїд, довгоносики, яблуневі плодожерка та пильщик, мінуючи молі

-//-

(кісточкові культури)

Препарат 30В, к.е.

0,4 л на 20 л води

Черешня

Каліфорнійська щитівка, розанна листокрутка

Обробка у весняний період (до розпускання бруньок)

Актеллік 500 ЕС, к.е.

12 мл на 10 л води

Черешня

Вишневі попелиця, муха

Обприскування в період вегетації. Витрата робочої рідини: 2 л - молоде дерево, 2-5 л – на дерево середнього віку, 5 л - на доросле дерево

Варант 200, в.р.к.

2,5 мл на 10 л води

Слива

Попелиці, плодожерки

Обприскування в період вегетації. Витрата робочої рідини: 10 л на 6-8 дерев віком до 5 років, або на 3-4 дерева віком понад 5 років

Конфідор 200 SL, в.р.к.

2,5 мл на 10 л води

Сливова попелиця

Танрек, в.р.к.

2,5 мл на 10 л води на сотку

Сисні шкідники

Обприскування в період вегетації.

 

Тетяна Сидоренко, провідний спеціаліст відділу прогнозування та фітосанітарної діагностики Головдержзахисту



Корисна інформація | дивіться також
Основні господарсько-біологічні та господарсько-цінні ознаки сортів яблуні
Сучасні технології виробництва садивного матеріалу плодових культур зони Лісостепу
Інтенсивні технології вирощування плодових культур зони Лісостепу
Яблуня — основна плодова культура в Україні
Виробництво плодів яблуні у провідних країнах світу
Як зберігати яблука та груші
Захист садів до цвітіння
Хвороби плодів під час зберігання
Яких Вам яблук треба?
Найпоширеніші шкідники й хвороби зерняткового саду та система захисту від них
Захист плодових насаджень влітку
Догляд за садом восени та взимку - Головдержзахист
Якщо ви закладаєте сад чи виноградник … Рекомендації господарникам
ПРОГНОЗ РОЗВИТКУ ШКІДНИКІВ САДУ В 2011 РОЦІ - Головдержзахист
Як захистити молоді дерева від шкідників в осінньо-зимовий період?
Перелік ДСТУ сфери плодівництва та ягідництва
Типовий проект створення насаджень яблуні
Перелік садивного матеріалу плодових, ягідних, горіхоплідних, малопоширених культур, винограду та хмелю, вирощеного в Україні в 2013 році, - Державна інспекція сільського господарства України
Тополевий (яблуневий) точильник (Apriona сіnerea Chevr.), - новий для України небезпечний шкідник

Свіжі обговорення на агро-форумі: Фундук "Трапезунд". ЧП "Ореховод-практик" принимает заказы вегетативных саженцев на осень 2014. Трансгенные козы Коптильные палочки Чем лучше отмывать свинарник? Сосед-захватчик
©agroua.net 2002-2015. Усі права захищені.
Без посилання на сайт "Аграрний сектор України" (agroua.net) перепублікація матеріалів заборонена.