|
Грушева плодожерка:
1 - метелик, 2 - яйце, 3 - гусениця, 4 - груша, пошкоджена гусеницею, 5 - кокон з гусеницею, 6 - кокон, покритий грудочками землі.
Пошкоджує плоди груші.
Поширена у всіх областях, а також за її межами.
Метелик дуже подібний до яблуневої плодожерки розміром і забарвленням, але овальна пляма на вершині переднього крила не бронзового, як у яблуневої плодожерки, а сріблястого кольору.
Метелик темно-сірий, з поперечними хвилястими смужками, біля основи крила - більш темними, а в середній частині - світло-сірими. Розмах крил метелика 16-21 мм.
Яйця круглі, плоскі, спочатку червоні, потім рожево-сірі. Крізь оболонку щойно відкладеного яйця просвічується темно-червоний жовток. Перед виходом гусениці яйце набуває жовто-сірого забарвлення.
Гусениця біла, з жовто-бурою головою, черевні ноги мають віночок з 11-17 коротеньких тупих кігтиків на кожній. Довжина гусениці 16-18 мм.
Лялечка темно-коричнева, в твердому вишнево-чорному коконі, довжина її 11- 13 мм.
Зимують гусениці в коконах у верхньому шарі грунту під опалим листям і в смітті.
В червні, через 30 днів післязакінчення цвітіння груш, з лялечок виходять метелики, які літають присмерком і відкладають яйця (по одному) на плоди груш.
Через 7-8 днів у яйці розвивається гусениця. Вона не виходить з нього, а прогризає нижню яйцеву оболонку, вгризається всередину плода, робить прямий хід до насінної камери і виїдає насіння, залишаючи лише оболонку.
Живиться гусениця лише насінням груш. Розвивається вона в одному плоді протягом 20-25 днів і не переходить в інші плоди.
Доросла гусениця робить прямий хід з плоду, не залишаючи «червоточини», на відміну від гусениць яблуневої плодожерки, які, переходячи з плоду в плід і вгризаючись в них, залишають на поверхні екскременти.
Протягом року грушева плодожерка має лише одну генерацію у всіх зонах України.
Найбільшої шкоди завдає в умовах Степу і Лісостепу. |
