|
Щіткохвіст античний
Пошкоджує всі плодові культури, часто зустрічається на яблуні.
Метелик з різко виявленим статевим диморфізмом, як у п'ядуна-обдирала.
У самця добре розвинуті крила, він швидко літає. Передні крила іржаво-коричневі, на кожному по одній білій плямі біля нижнього зовнішнього краю. Нижні крила іржаво-бурого кольору. Розмах крил 30 мм.
Самка сірого кольору, товста, малорухлива, з маленькими зачатками крил, не схожа на метелика.
Вона відкладає купками близько 200 круглих дрібних світло-сірих яєць , одне біля одного, на кокон лялечки, з якої вийшла. Самка не живиться і, відклавши яйця, гине на місці яйцекладки.
З яєць виходять сірі гусенички з щіточками довгих бурих волосків (одна щіточка на задній частині черевця, дві з боків і дві спереду біля голови, у вигляді ріжків). На спинці оранжеві або білі смужки і чотири короткі, щіточки густих волосків, жовтих у самців і темно-коричневих у самок. Довжина дорослої гусениці 30-35 мм. Заляльковуються гусениці на листі і гілках у легкому павутинному коконі, крізь який просвічується товста жовто-сіра лялечка без крилевих чохлів.
Протягом вегетаційного періоду розвиваються дві генерації.
Зимує щіткохвіст у стадії яйця.
Шкодить у всіх зонах.
Крім плодових дерев, гусениці пошкоджують листя багатьох лісових і паркових порід. У роки масового розмноження завдає великих збитків садівництву і лісівництву.
|
