|
Прихованохоботник кореневий капустяний
Жук довжиною 2,3-3,1 мм, тіло сірувато-чорне, лише кінець головотрубки червонуватий. Борозенки надкрил з більш світлими, ніж у проміжках, лусочками. Передньоспинка виразно в цяточках. З боку середньогрудей є біла або жовтувата пляма з лусочок. Тіло знизу вкрите рідкими білими лусочками.
Личинка С-подібно зігнута, довжиною до 5 мм, безнога, жовтувато-біла, з жовтувато-бурою головою.
Лялечка біла, довжиною -3,7 мм, на кінці черсвця з двома загнутими всередину шипами.
Яйце брудно-біле.
Самки відкладають яйця в ямки, вигризені у кореневій шийці або у верхній частині кореня молодих рослин ріпака, капусти, ріпи та багатьох інших хрестоцвітих.
Внаслідок пошкодження тканини коренів розростаються у вигляді галів розміром від горошини до лісового горіха, всередині яких живуть личинки. Пошкоджені рослини пригнічені, погано ростуть.
Є дві форми галового прихованохоботника - весняна і літня.
Личинки весняної форми розвиваються переважно в галах на коренях хрестоцвітих бур'янів і на ярому ріпаку, літньої - в галах на коренях озимого ріпака і капусти.
У весняної форми зимують жуки, що розвинулись в кінці літа, у літньої -личинки різних віків у галах на коренях хрестоцвітих. Лише весною ці личинки закінчують розвиток і заляльковуються у земляних комірках.
Жуки літньої форми виходять з грунту на початку червня і незабаром знову ховаються у поверхневий шар грунту, де перебувають до другої половини серпня, а потім вдруге виходять на поверхню і відкладають яйця, з яких розвиваються зимуючі личинки.
Пошкоджені рослини частіше уражуються грибними хворобами, а взимку вимерзають.
В Україні зустрічається на Поліссі. |
